"Вісімка – символ безкінечності": історик розповів цікаву легенду про давнє місто на Тернопільщині

Відомий дослідник минулого Тернопільщини, історик Руслан Підставка розповів цікаву легенду про походження назви міста Збаража.

"На пограниччі дулібів і білих хорватів, на вододілі Тирасу (Дністра) та Борисфену(Дніпра), звідки всі річки течуть на південь, в улоговині між мальовничими медоборськими горами, де від п’янкого різнотрав’я медоносів перехоплює дух – примостилось древнє місто, яке в руських літописах згодом стало іменуватися Збираж.

І хоч як не намагалися прив’язати його назву до праслов’янського „бара-болото“, воно все одно тягнулося до НЕБА і СОНЦЯ.

І не дивно, адже саме Сонце будило вранці до праці-життя, ласкаво пестило своїми промінчиками людські обличчя, зігрівало у холодні осінні та зимові дні. А коли воно, втомившись за цілий день, закочувалося ввечері за горизонт, то й людям давало змогу відпочити від роботи і набратися сил для наступного дня.

Спостерігаючи за Сонцем люди усвідомлювали віковічний круговорот життя і природи, зміни дня і ночі, пір року, а його річний рух по небосхилу малює вісімку-безкінечність

І вирішили жителі того поселення назвати своє містечко, або, як колись казали, „гОрод“, на честь свого небесного покровителя Сонця-Сварога.

Сказано — зроблено! „Нехай ім’я буде нашому місту — СВАРОЖ-ГОРОД“, – одностайно проголосили городяни.

З тих давніх-давен минули сотні років, племена об’єдналися в держави – щоб держати, держави воювали – щоб більше захопити, поклоніння одним богам змінилося – на „інших“, а літописи, на вимогу часу, виправили назву на „Збираж“… Бо частіше бралися люди за мечі і ЗБИРАлися на цім місці для захисту від кочівника-загарбника, ніж за орала для обробітку годувальниці матінки-землі.

Як казали колись древні римляни: „Si vis pacem, para bellum (лат. "як хочете миру, то готуйтеся до війни").

І збаражани-хлібороби змушені були стати збаражанами-воїнами. Скільки ж їх склали свої голови в січах і битвах з ненаситними і ласими до чужої землі зайдами-степовиками… і не злічити! Хто тільки не зазіхав на родючу і благодатну слов’янську землю: і хазари з печенігами, і половці з ординцями, і Батиї з Гераями, і Шишмани з Верланами, і „брати“- сусіди ближні і дальні“…По-різному бувало і по-всякому складалося …і лише окремі люди пам’ятали і пошепки передавали від покоління до покоління давню легенду БОЖОГО імені свойого міста", – повідомив Руслан Підставка.

Як інформує "Терен", вісімка – символ безкінечності! А 48 фото сонця, виконані протягом року, один раз на тиждень, з одного і того ж місця, в один і той же час. Нижня точка – зимове сонцестояння, верхня – літнє.