Тернопіль ризикує залишитись без води

Через бездарну політику уряду у частині тарифоутворення щодня КП «Тернопільводоканал» ризикує залишитись без електроенергії, а місто – без води.

Станом на початок червня 2013 року заборгованість підприємства перед обленерго становить 8,2 млн. грн. Погасити цей борг може лише диво. Його урядовці обіцяють у вигляді можливості погашення заборгованості перед енергетиками за рахунок субвенції на відшкодування різниці тарифів водоканалу, пише Номер один. А поки цей механізм не запрацював, комунальному підприємству не залишається нічого іншого, як сподіватися на лояльність енергетиків.

Одним кроком НКРЕ додалося 1,2 млн. грн. боргу

Погружатися у мільйонні борги одне з найбільших комунальних підприємств «Тернопільводоканал» почало у 2012 році. У зв’язку з підвищенням тарифу на електроенергію видатки водоканалу суттєво зросли. Результатом річної роботи стали збитки у розмірі 2,8 млн. грн.

– Ми прогнозували збитки на рівні 5,5 млн. грн. Цього року вдалося все ж таки зменшити їх до рівня 2,8 млн. грн. Збільшення витрат на підприємстві пов’язане зі збільшенням витрат на електроенергію. Тут є два основних моменти. Перший – це ріст вартості електроенергії, який торік відбувався мало не щомісяця. У цьому році продовжується така ж тенденція. Що стосується другого фактора, то у 2012 році вперше фактичне споживання електроенергії підприємством було більшим, ніж у попередній рік. Тобто водоканал наростив споживання електроенергії, – пояснює директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма. – Основна причина цього – аварійна ситуація на каналізаційно-очисних спорудах у травні 2012 року. Для того, щоб налагодити роботу очисних споруд, підприємство змушене було залучати два компресори, які споживають надзвичайно багато електроенергії.

У другій половині 2012 року вдалося стабілізувати роботу каналізаційно-очисних станцій, однак від енергозатратного обладнання КП досі не вдалося відмовитись. Наразі розглядається один з альтернативних варіантів, який дасть економію у межах лише 20%. Натомість повна заміна системи подачі повітря на біологічну очистку коштуватиме понад 10 млн. грн. Таких грошей ані на підприємстві, ані у бюджеті, ясна річ, немає.

Подібні тенденції щодо темпів зростання заборгованості має І квартал 2013 року. Протягом цього періоду борг за електроенергію на підприємстві зріс і на сьогодні становить понад 8 млн. грн. Одна з причин – системне підвищення тарифу на електроенергію. Натомість коригування тарифу на водопостачання та водовідведення не відбувається. На початок січня 2013 року вартість однієї кіловат-години становила 1,14 грн. Зараз же 1,21 грн. Кожна копійка до тарифу – це плюс 25 тис. грн. боргу для підприємства в місяць.

– Яскравим є приклад березня, коли тариф порівняно з попереднім місяцем зріс одразу на 4 копійки. Відповідно для підприємства це становило 100 тис. грн. боргу в місяць та 1,2 млн. грн. у рік. Так одним кроком НКРЕ заганяє підприємство у колосальні збитки. Відповідно у першому кварталі 2013 року підприємство зазнало збитків у 1,7 млн. грн., що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року, – пояснює Володимир Кузьма.

Майже кожного місяця енергетики погрожують водоканалу відключенням від мережі. Відтак без води може залишитись усе місто. Владнати ситуацію вдається лише за втручання міського керівництва. Мало хто про це знає, але систематично нам доводиться їздити на переговори та зустрічі, просити про відтермінування, каже Володимир Кузьма.

Борги покриють за рахунок субвенції

Наразі підприємство намітило шляхи виходу з ситуації. Вони пов’язані з постановою Кабміну щодо відшкодування різниці тарифу. У проекті бюджету на Тернопільщину передбачена сума у розмірі 24 млн. грн. На «Тернопільводоканал» припадає 9,9 млн. грн. Відповідно маючи заборгованість за електроенергію 8,2 млн. грн., є ймовірність повного погашення боргів. Наразі не працює механізм постанови проходження грошей через енергоринок. Тобто немає реального шляху надходження грошей від енергетиків до державного бюджету. У зв’язку з тим розглядається варіант часткового відтермінування податків, зокрема, дозволяється грошима субвенції покривати борги енергетиків по ПДВ. Тобто підприємство частково віддаватиме власні кошти, передбачені на різницю тарифу, енергетикам, а вони закриватимуть відтерміновані платежі по ПДВ. Даний механізм – це єдиний шанс закрити повністю борги перед обленерго, стверджує Володимир Кузьма.

За результатами 2012 року в частині водопостачання тариф покривав собівартість послуги на 87%, водовідведення – 90%. Щодо І кварталу 2013 року, то тариф на водопостачання покриває собівартість лише на 73%, водовідведення – 90%.

– Виходить, держава, підвищуючи тариф на електроенергію, допомагає приватним компанія і при цьому заганяє у боргову яму комунальні підприємства, – каже міський голова Тернополя Сергій Надал.

Мерія рекомендує водоканалу активізувати роботу у частині обліку юридичних осіб, тариф на водопостачання та водовідведення для яких дещо вищий, ніж для населення. Річ у тому, що часто підприємства зареєстровані за домашньою адресою її керівника, тому слід розрізняти юридичну та фактичну адресу фірми. Облік водопостачання потрібно вести за останньою з розрахунком тарифу для юридичних осіб. За словами директора водоканалу, спеціальна комісія постійно здійснює обстеження та перевірку новостворених об’єктів, фіксує їх, однак, якщо є варіанти активізації цієї роботи, підприємство готове їх розглянути.

Для виходу з критичної ситуації водоканал намагається залучати усі внутрішні резерви, але порівняно до темпів зростання боргів ці суми є незначними. Економія на КП відбувалася фактично за рахунок його ж працівників. Протягом двох років на підприємстві значній частині працівників не виплачуються премії, люди йшли у відпустку за власний рахунок. Це дало економію на рівні 1,7 млн. грн. Однак таку економію не оцінили контролюючі органи. Зокрема, керівнику водоканалу довелося давати пояснення фінансовій інспекції та чиновникам мерії щодо виплати премій на підприємстві, які, на їхню думку, нараховувались безпідставно.

– Протягом останніх років ми суттєво обмежили виплату премій працівникам. Спершу на рівні 50%, і це було обумовлено у договорі. Втім зразу ж було обумовлено, якщо в окремих випадках працівник показує хороші результати, його можна преміювати до 100%. Відповідно маючи такий виняток, зафіксований протоколом профспілки, ми в окремих періодах могли дати премію в повному обсязі. Наприклад, на підприємстві відбувалось повне промивання резервуарів води. Працівники в інтенсивних умовах спускалися в резервуари і по кілька годин проводили у несприятливих умовах. Промивання тривало протягом місяця, тому ми допускали преміювання у повному обсязі. Саме по цьому факту найбільше зауважень дала нам фінансова інспекція, – наголосив Володимир Кузьма. – Водночас 90% працівників підприємства з 2011 року взагалі перестали отримувати премії, в тому числі весь керівний склад підприємства, «ітеерівський» та черговий персонал.

У той час управління ЖКГ міської ради своїм розпорядженням передбачає обмеження преміювання у розмірі до 50% загального фонду оплати праці, тобто жодних внутрішніх розпоряджень підприємство не порушувало. Також працівники КП використовують відпустки за власний рахунок у межах 11 робочих днів. Таким чином «водоканалівці» із власної кишені заплатили за недолугу політику уряду, який переливає кошти простих працюючих на рахунки приватних підприємств-монополістів…