У скорботі матір та дружина: на Тернопільщині в останню дорогу провели загиблого Василя Рошка (ФОТО)

Вчора, 20 травня, на Тернопільщині в останню дорогу провели загиблого Василя Рошка.

Про це розповіли на Facebook-сторінці "Скала-Подільська територіальна громада".

"Він народився у березні 1992 року, зростав у мальовничій Гуштинці, тут гартувався його характер, тут рано почалося його доросле життя. Василь закінчив Іванківську школу, робітничий фах здобув у Борщівському професійному ліцеї. Тривалий час працював у місцевому фермерському господарстві «Айва». Служив в Українській армії, свідомо уклав контракт. З початком російської агресії, вірний військовій присязі, у числі перших став до виконання службового обов’язку. Він брав участь у бойових завданнях на Донеччині, на Бахмутському напрямку. 14 травня 2023 року старший солдат, навідник мотопіхотного відділення мотопіхотної роти однієї з військових частин Збройних Сил України Василь Романович Рошко загинув під час ведення оборонного бою", - йдеться у дописі.

Домовину з прахом Героя доправили до рідної Гуштинки 19 травня. Мешканці Іванкова та довколишніх сіл зустріли траурну процесію навколішки з квітами та запаленими лампадками. До сільського клубу домовину внесли військові побратими Василя Романовича у супроводі рідних, численних знайомих, сусідів та колишніх колег.

"20 травня відбувся чин поховання, який здійснили священники Української греко-католицької церкви начолі з вікарієм-генеральним секретарем Бучацької єпархії УГКЦ о.Віталієм Заболотним. Він виголосив прощальне слово, у якому, зокрема, наголосив, що полеглий воїн Василь боронив Україну – це значить нас усіх. Молодий вік загиблого дає йому право на прощення земних вчинків. Наш земляк свідомо став до військових лав задля оборони рідної української землі, своєї сім’ї, родини від російських посіпак. Місцевий парох о.Олег Косован підкреслив доброту, працьовитість Василя. Трагічна смерть передчасно забрала від сім’ї батька, тож на його плечі, як найстаршого з дітей, лягла відповідальність за молодших сестер та братів, в усьому мусив допомагати матері. Складав плани на майбутнє – купив будинок, привів сюди дружину, хотів плекати сад, дочекатися первістка… У скорботі залишилися мама, дружина, сестри та швагри, молодші брати та сестричка, племінники, рідні та близькі. Громада розділяє з вами біль непоправної втрати. До Небесного Легіону Воїнів Світла прямує душа ще одного нашого земляка. Хай рідна земля буде йому легкою, а Господь відчинить врата Царства Небесного. Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають! Слава Україні!", - йдеться у дописі.