"З 1 вересня цим українцям почнуть видавати повістки масово і публічно, мобілізація в Україні набирає обертів": чоловіків саме із цими ознаками призиватимуть вже скоро

Через повномасштабне російське вторгнення в Україні оголошено загальну мобілізацію, де під призов підпадають військовозобов'язані від 18 до 60 років. Попри існування чотирьох хвиль мобілізації, восени призиватимуть тих, хто здатен захищати нашу державу.

Як інформує "Апостроф", такк, в Україні існує чотири хвилі мобілізації.

Перша хвиля, або оперативний резерв, складається з військових, які набули практичного бойового досвіду. Це переважно чоловіки до 40 років, які активно брали участь в операціях на території АТО або ООС.

Друга хвиля охоплює колишніх строковиків та контрактників, які мали військовий досвід до 2014 року.

Третя хвиля складається з офіцерів запасу, які не були залучені до попередніх хвиль мобілізації, а також з чоловіків, що завершили військові кафедри вишів.

Четверта хвиля включає громадський резерв, коли призивають усіх чоловіків, які можуть брати участь у бойових діях та не мають обмежень за віком чи станом здоров'я.

Проте хвилі мобілізації в Україні наразі не діють, мобілізація в країні триває постійно, а чоловіків призовного віку забиратимуть в армію щонайменше до 18 листопада 2023 року. При цьому, кожен регіон має свій мобілізаційний план, який тримають в секреті з метою безпеки.

Як інформує "НВ", під час воєнного стану і загальної мобілізації працівники ТЦК вручають повістки не тільки адресно, а й публічно ― на вулицях, в торгових центрах та просто людних місцях. Чоловіки під час війни порушують правила обліку й мобілізації ― не стають на військовий облік, не приходять за повісткою в ТЦК, ухиляючись від мобілізації. Для початку суду з цих приводів достатньо звернення ТЦК.

Працівники ТЦК також порушують законодавство, здійснюючи неналежне вручення повісток або інші вчинки. Проте, для того, щоб заявити про порушення з боку ТЦК необхідно мати докази а для цього треба зафіксувати порушення.

Працівники ТЦК заявляють, що їх не можна знімати на камеру, посилаючись на різні закони, тому юристи пояснюють, чи дійсно військових, які не уповноважені видавати повістки або працівників ТЦК можна знімати на відео під час вручення повісток, і як можна зафіксувати порушення з їх боку. Адвокат Роман Сімутін на своєму YouTube-каналі пояснив, чи передбачено законом можливість проводити відеозйомку працівників ТЦК, коли вони вручають повістки.

Юрист підкреслив, що під час вручення повісток можна діставати телефон і вести власну зйомку, щоб мати докази у разі порушень з боку працівників ТЦК. Сімутін додав, що у більшості випадків військові будуть забороняти це робити посилаючися на що завгодно, але є нюанс. Незважаючи на заяви про встановлення бодікам таким «патрулям», є законодавство, яке якраз забороняє їм знімати людей.

«Діставайте телефон і вмикайте відеозапис. Одразу чекайте заперечень, що їх не можна знімати, вони військові тощо. Але кумедність ситуації в тому, що це вони не мають права здійснювати відеозйомку, бо діють у спосіб, який не передбачений законом, і формально дозвіл знімати, мають питати у вас», — пояснив експерт.

Адвокатка Віра Тарасенко до цього на своєму YouTube-каналі пояснила, що заборонено знімати військових, їхнє місце розташування, техніку та їх переміщення, роботу ППО, проте щодо працівників ТЦК під час вручення повісток та щодо самих ТЦК ситуація в законі цікава.

«Але чи це означає, що якщо щодо вас військові чи поліція поводяться незаконно, то це теж заборонено знімати? Поліція та військові вам звичайно ж дадуть відповідь, що так, їх заборонено знімати і що вони недоторкані. І ось тут і криється головний обман», — сказала вона.

Якщо військові діють незаконно, порушують права і свободи громадян, здійснюють злочин, то знімати таке можна.

«Звичайно ж, поліція, а також військові завжди посилаються на те, що інформація щодо їхніх дій є конфіденційною і що їх не можна знімати. Але й тут таїться неправдива інформація. Поліція чи військові стосовно вас, коли вони вручають вам повістку або виконують інші дії, — це суб'єкти владних повноважень. Відповідно, на них положення про конфіденційність не поширюються», ― пояснює Тарасенко.

Експертка підкреслила, що не закликає до саботування законних дій представників влади, але наголосила, що в правовій державі насамперед мають поважати права та свободи громадян.

Знімання працівників ТЦК ― що встановлено законом

Питання про заборону знімання військових, про яке говорять працівники ТЦК насправді має стосунок до статті 114−2 Кримінального кодексу України, якою забороняється розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України і про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі офіційними джерелами.

трьох до п’яти і від п’яти до восьми років. Здійснення злочину групою осіб або з корисливими цілями карається від восьми до дванадцяти років позбавленням волі.

Стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Пункт 2 статті 21 Закону про інформацію передбачає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.

Таким чином, коли уповноважені представники ТЦК, або неуповноважені військові, поліція, комунальники вручають повістки на вулицях ― вони є суб'єктами владних повноважень, і інформація щодо них не вважається конфіденційною по закону.

Ця ж стаття передбачає, що до конфіденційної інформації не може бути віднесені такі випадки:

про факти порушення прав і свобод людини;

про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;