В сусідній з Тернопільщиною області в селі розкупили всі хати: в чому секрет буму (ФОТО, ВІДЕО)

У селі Гораївка Староушицької громади, що на Хмельниччині, розкупили всі хати.

Будинки купляють і вимушені переселенці, які тимчасово мешкали в "Бакота хабі" після початку повномасштабного вторгнення, і туристи, які приїжджали сюди відпочивати, а тепер самі приймають гостей.

Про це Суспільному розповів голова громадської організації "Територія" Андрій Захарко.

Голова громадської організації "Територія" Андрій Захарко з Хмельниччини

Голова громадської організації "Територія" Андрій Захарко, липень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

За його словами, місцевість поблизу Дністра завжди приваблювала туристів, але в селах для них не було інфраструктури. Тепер ситуація змінилась: "Наразі тут розкуплені всі будинки. Є десь чотири-п’ять людей, які вже приймають туристів".

Переселенка з Харкова Аліна Олійник зазначила, в "Бакота хабі" цього року за грантові кошти реалізовує соціальні проєкти, що стосуються реабілітації й відпочинку військовослужбовців та ветеранів війни. Вона працює разом з іншими членами громадської організації "Територія" й над іншими проєктами не один рік. З початку повномасштабного вторгнення оселилася у Гораївці, де створила хостел для туристів.

Переселенка Аліна Олійник створила хостел у Гораївка, що на Хмельниччині

Переселенка Аліна Олійник створила хостел у Гораївка, липень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

"Попит перевищував пропозицію, тому що я могла прийняти тільки до 30 осіб. Увесь сезон у хостелі проживали люди. Це доказ того, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть працевлаштуватись на Бакоті. Крім того, завдяки такій діяльності громада має економічну перевагу. Лише я, як підприємиця, за літо заплатила 20 тисяч гривень туристичного збору і податку", — пояснила Аліна Олійник.

Голова громадської організації "Територія" Андрій Захарко розповів, в "Бакота хабі" проводять профорієнтаційні майстер-класи та воркшопи для ВПО.

У громаді на Хмельниччині є понад пів сотні муралів

У громаді є понад пів сотні муралів, липень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

"Ми працюємо тут з реінтеграцією внутрішньо переміщених осіб. Це така сила, яка може підсилити громаду, якщо з ними правильно працювати. Зараз в селах дуже багато проблем: міграція молоді, відсутність кадрів і фінансування", — пояснив Андрій Захарко.

За його словами, в хабі систематично влаштовували резиденції для художників, які залишили в Гораївці свої роботи, серед яких мурали на хатах, парканах чи криницях. Такі художні пленери планують продовжувати.

Для туристів створили мапу муралів на Хмельниччині

Для туристів створили мапу муралів, липень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

"Фокус теми буде переселення, тому що в Бакоті було три хвилі переселення. Перша — 1982 рік, коли затопили Бакоту, люди переїхали в інші села, друга — 2014, третя — 2022. Художники, які приїдуть, будуть переосмислювати, рефлексувати цими темами й малювати свої роботи", — зазначив Андрій Захарко.

Голова Староушицької громади Анатолій Тимчук розповів, представники громадської організації "Територія" та сільської ради у співпраці створили для туристів мапу муралів. У громаді їх є понад пів сотні, усі вони мають різну тематику.

"Ми всіляко підтримуємо реалізацію таких проєктів. Туризм — це наш пріоритетний напрямок. Культурна спадщина сприяє розвитку туризму, вона цікава людям, які приїжджають до нас в громаду", — зазначив голова громади.

Стінопис на Хмельниччині, створений у стилі художника Олександра Грена

Стінопис, створений у стилі художника Олександра Грена, липень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Андрій Павловський розповів, за допомогою технологій зображення муралу на стіні господарської будівлі його дачі "оживає". Стінопис, який зробила художниця з Кам’янця-Подільського Тетяна Гарліцька з асистентом Артемом Паничем, належить до культурної спадщини, бо створений у стилі художника Олександра Грена. Він деякий час тут мешкав і малював місцевих подільських жінок в класичній манері та манері кубофутуризму.

"У муралі відображена вся любов Олександра Грена до Поділля. Він був закоханий у цей край. Це своєрідний монтаж певних елементів з його реальних робіт і тих, які є лише на його ескізах у фондах музею-заповідника в Кам’янці-Подільському", — пояснив Андрій Павловський.