Військовослужбовець з Тернополя взяв участь у фестивалі середньовічної культури на Львівщині

Військовий з Тернополя Олександр Іванюк разом з дружиною та синочком занурились у атмосферу середньовіччя на 3 дні.

Протягом 2-4 серпня у селі Урич на Львівщині тривав фестиваль середньовічної культури "Ту Стань" під час якого відтворюється життя та побут певної доби.

Олександр приєднався до Табору живої української середньовічної культури, оскільки уже давно виношував цю ідею

"Раніше я дуже поверхнево знав про те, що є якийсь там фестиваль середньовіччя, – зізнається він. – Власне, я є конструктором і більше цікавився періодом Першої світової війни і Перших визвольних змагань. Але за період військової служби в ЗСУ, щоб якось тримати міст з адекватним життям, я по-можливості продовжував вивчення історії. Ну я, звісно, нічого не відтворював за час повномасштабного вторгнення, але я збирав інформацію, вивчав і тому подібне. А періодом раннього Середньовіччя як становлення Української держави, захоплювався ще дитинства. Уже за період повномасштабного вторгнення так думав, чому б мені не почати «шитися», чому би мені, наприклад, не відтворити цей період. Пізніше до мене дійшло, що насправді це все круто, адже ти демонструєш на собі обладунок, речі, якими користувалися в давнину, історично та археологічно доведені елементи прикрас чи одягу. Звичайно збирання усього цього займає певний час, а придбання вимагає ресурсів. Однак до мене дійшло, що було б дуже круто залучити до майбутніх процесів і свою сім’ю".

Дружина Олександра Надія радо прийняла пропозицію

"Їй це дуже подобається. Власне вона сама розуміє необхідність у цьому, як представниця українського народу. Це певна нагода доторкнутися до історії, відчути себе бодай на день частиною її, показати іншим, що в давнину усе було саме так, – розповідає чоловік. – Я запалився ідеєю вдягнути свою сім’ю і повезти на фестиваль, щоб трошки вони відчули атмосферу, обмеження і дискомфорт тих часів".

У фестивалі взяв участь і син військового.

"Перш за все це було потрібно моєму сину. Він, як люба інша дитина, вбирає в себе будь-яку інформацію, як позитивну, так і негативну. А особливо у час інновацій, мультимедійного прогресу та діджитилізації. Я хотів до дитини донести, що ж таке ті мої слова перед його сном", - розповів Олександ .

Манера та спосіб подання історії, а саме її сприйняття у різні часи виглядають по-різному. Саме тому Олександр хотів показати синові, що українці – це не типові кріпаки, як звикли показувати нас у пострадянський час. Українці – звитяжні і героїчні люди, які все своє існування гордо виборюють свою правду і незалежність.

Олександр каже, що "використав просто свій момент, коли вчергове травмував коліно".

– Чергова операція і період перебування на реабілітації, який тривав місяць, дав мені можливість зібрати себе та свою сім’ю (ред. – історичний одяг, елементи побуту та інше). Нам вдалось "Ту Стань" та доторкнутися до тих подій.

Чоловік наголошує, особливо під враженнями від заходу перебуває син Мартин, хоч і сам Олександр не менше вражений

"Мені дещо вдалося розказати синові. Наразі він після подій набрався своїх вражень і дотепер, уже декілька днів, задає багато питань. Я, в принципі, не втомлюся йому давати відповіді і пояснювати, наскільки мені відомо. Тобто без якихось там прикрас, без домальовування, без фантазій. Я стараюся донести те, що цей момент, який ми пережили – це було просто таке життя, минуле життя наших українців, наших воїнів", - розповідає захисник.