Мастер-шеф для ЗСУ: учасник відомого кулінарного телепроєкту готує смачні страви для українських воїнів

Відомий учасник телепроєкту "МастерШеф" Ярик нині – боєць 3-ої ОШБР з позивним "Кулінар".

Ярослав Бреус хоч і не став переможцем кулінарного шоу «Мастер-шеф», проте був одним із його найяскравіших учасників і у битві за серця глядачів точно переміг! Після цього – працював кухарем, су-шефом та шефом у ресторанах Чернігова і Києва, проводив кулінарні майстер-класи для дітей та дорослих.

Усе змінилося 24 лютого 2022 року. У перші дні повномасштабного вторгнення Ярослав Бреус добровольцем зголосився на захист України.

"23 лютого 22 року я працював в одному з кращих, мабуть, закладів в столиці – ресторані "Веранда на Дніпрі", – розповідає Ярослав. – А десь третього березня уже був у пункті комплектації – долучився до одного з підрозділів тоді ще ТРО "Aзoв", який з часом став частиною славної Третьої штурмової бригади".

"Я через проблеми зі здоров’ям навіть звичайну строкову службу не проходив, міг і з початком повномасштабної «відсидітися в куточку», але… не міг. Вважав, що маю допомогти своїй країні – усім, чим можу. І нині так вважаю. Тому навіть не роздумував – доєднався до супер-мотивованих хлопців-козаків і уже на початку травня після деокупації Київщини вирушив з побратимами на Запорізький напрямок", - розповів кулінар і захисник.

Ярослав розповів, що любить побалувати побратимів смачноюю їжею.

"За "офіційним" меню готував, може, один день – але хлопцям не смакувало, і вирішив робити по своєму. Коли ми потрапили у вже, назвемо так, гарячі точки – там я вже почав експериментувати і, по суті, робити те, що вмію краще за все. Замовляємо різноманітні спеції – такі, що навіть не у всіх столичних кафе та ресторанах вони є. Трохи обладнання дала бригада, щось скинулися з зарплати і докупили самі: духовки, плити, каструлі, навіть комбайни. Друзі, які працюють у кулінарній сфері, теж нам трохи добра підкинули – хто чим міг, допомагали.  Насамперед їжа має бути калорійна – хлопці люблять борщ, пюре з котлеткою – для них це така «терапія» звиклою з дому їжею. Були моменти, коли пацани приїздили з тижневого перебування на позиціях, в окопах, і тоді їм наш борщ був справді як терапія – і відновити сили, і згадати про дім, де їв це борщ…", - розповідає Ярослав.