Скільки годин взимку буде світло: експерти оцінили ситуацію в енергосистемі

До повномасштабної війни Україна генерувала більше світла, ніж споживала.

Взимку в Україні, за оптимістичним сценарієм, може не бути електрики до 12 годин. Окупанти ж повторно завдають ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, а тому експерти кажуть, що ситуацію складно прогнозувати.

Які дають прогнози на найближчі місяці та роки – про це йдеться в сюжеті кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.

До повномасштабної війни Україна генерувала більше світла, ніж споживала. Половину (54,4%) ми отримували з атомних блоків. Третину (30%) виробляли на вугіллі та газі, 8% – на сонці та вітрі, ще 7% – на воді.

Тепер практично все світло дають 9 енергоблоків на атомних станціях. А функцію маневрування, тобто нарощення або ж зменшення потужності в системі, виконують не ТЕС і ГЕС, як раніше, а збільшення імпорту та знеструмлення споживачів.

"Великі об’єкти – вони є дуже легкою ціллю для ворога", – каже заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук.

Росіяни окупували понад 18 ГВт української генерації, зокрема найбільшу в Європі Запорізьку АЕС потужністю 6 ГВт, Луганську, Вуглегірську та Запорізьку ТЕС – це разом ще майже 8 ГВт. Решта – це вітрові та сонячні станції, знищена Каховська (0,3 ГВт), пошкоджені Дніпропетровська ГЕС (1,5 ГВт) та Зміївська і Трипільська ТЕС.

Критичними є руйнування на багатьох приватних теплоелектростанціях та майже половині високовольтних підстанцій. Всього після масованих ракетних атак навесні Україна втратила ще понад 9 гігаватів. А це половина від піку споживання взимку, порахувала Київська школа економіки.

Що відомо про децентралізовану генерацію

Про будівництво децентралізованої генерації говорили ще до повномасштабної війни. Володимир Омельченко тоді був керівником проєкту.

"Це невеликі електростанції потужністю від двох мегаватів приблизно до 35-40 мегаватів", – каже директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Такі мініелектростанції створюють кіловати на біопаливі, природному газі, енергії вітру та сонця. І бізнес їх уже випробовує.

В Ірпені таку установку отримали від меценатів з Австрії в січні 2023 року. Газову установку завбільшки з причіп вантажівки під’єднали до найбільшої котельні міста, розповідає директор підприємства. Звідси комунальники розганяють тепло до понад п’яти з половиною тисяч абонентів. Кажуть, своїх кіловатів вистачить, щоб заживити не лише котельню, а й соціальну інфраструктуру, як-от міськраду, лікарню, державні дитсадки та школи.

"Ми таким чином створимо безпечні комфортні умови для дітей, що стосується освіти. Це тепло і це світло. Два найважливіші критерії", – каже начальник управління освіти й науки Ірпінської міськради Олег Білоус.

Щоб блекаутів не боялася і решта громади, місто підписало меморандум з областю. Чверть споживання Ірпеня забезпечать ще дві когенераційні машини, по мегавату кожна.

"Там є певні критерії. Повинен бути середній тиск газу, повинна бути територія загороджена, і вона повинна охоронятися", – каже Олександр Маркушин, міський голова Ірпеня.

ЛЕП і трансформаторна підстанція поряд – так само обов'язкові для роботи генератора. Загалом по Україні для монтажу газової генерації енергетики нарахували 144 локації. Саме масовість цих установок може врятувати нас від знеструмлень, пояснює заступниця міністра енергетики.

Для цього Нацрегулятор з електроенергетики спростив вимоги до підключень. А "Укренерго" запустила перші довгострокові аукціони для маневрових станцій, які рятуватимуть енергосистему в пікові години навантаження.

"Їх має бути дуже багато. Вони мають бути розподілені по території України. І в такий спосіб ми убезпечимо їх від ракетних атак росіян", – каже голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Це з часом покриє дефіцит світла і здешевить його. Але точно не цьогоріч, наголошує енергоексперт Святослав Павлюк. І все через те, що купити таку кількість станцій одночасно неможливо.

"Якщо всі європейські виробники генераційних газово-поршневих машин зупинять усі свої постачання для третіх країн і працюватимуть лише на Україну, то закрити українську потребу – їм треба два роки виробництва", – каже він.

Чого очікувати взимку

В кращому разі держава, громади й бізнес разом встигнуть наростити зо кілька сотень додаткових мегаватів, пояснює експерт. Однак знеструмлення цієї зими це не скасує.

"У нас населення може не мати електроенергії до половини часу в добі. На мою думку, це оптимістичні сценарії", – каже Святослав Павлюк.

Оптимістичні сценарії озвучують і в уряді. Там запевняють, що роблять усе можливе, щоб підготувати країну до зими. Але кожен раз додають – за умови, що не буде сильних обстрілів.