Чоловік, який після ТЦК та ВЛК викинув телефон, почув рішення суду

У Харкові нещодавно засудили до ув’язнення місцевого безробітного, який, як зазначається у вироку суду, був доставлений на ВЛК у стані сп’яніння, має епілептичні напади та який ухилився від мобілізації.

Як зазначається у вироку, цей чоловік своєї провини не визнав, не погодився з кваліфікацією обвинувачення.

Суду він розповів наступне: "На медкомісію забрали у стані алкогольного сп’яніння, за півгодини здав аналізи та пройшов ВЛК. Повістка для явки до учбового центру залишилась у ТЦК. При проходженні ВЛК зазначав лікарям про наявність епілепсії, однак ті не звернули на це уваги. Не прийшов на відправку, оскільки за станом здоров’я не може виконувати військовий обов’язок і не бачить себе солдатом".

За словами обвинуваченого, після одного з останніх МРТ медичні працівники зазначили, що епілептичні напади пов’язані з вживанням алкоголю, які він вживає приблизно двічі на тиждень.

Як з’ясувалось, на судове засідання прибула у якості свідка мати обвинуваченого. Суду вона повідомила, що сина забрали до ТЦК, коли той був п’яним. Далі, за її словами, син пройшов ВЛК, а після цього вимкнув телефон та не з’явився до ТЦК.

Крім цього, жінка розповіла суду, що приступи епілепсії у сина почались 5 років тому після смерті його батька.

"Він падав, ревів, його трусило та з рота виділялась піна. Син себе не контролював та не пам’ятав, що з ним було", - повідомила жінка, додавши, що син звертався до низки лікарів, в тому числі до психіатрічної лікарні.

Як виявилось, судом було навіть призначено судово-психіатрічну експертизу.

"Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинувачений на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, - зазначається у вироку. - Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, цей чоловік перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними та за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує".

Також суд постановив, що виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначив йому 3 роки та 6 місяців ув’язнення.