У Тернополі знана злодійка після скоєної крадіжки викинула золоті сережки та обручку: чому вона так вчинила

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченої Анжеліки В. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2024 року.

Як встановлено судом, 25 червня 2023 року, приблизно о 23 год. 30 хв. раніше неодноразово судима за майнові злочини Анжеліка В., перебуваючи у вагоні поїзда “Чоп – Київ”, скористалась тим, що сусіди по купе не звертали на неї уваги, дістала із наплічника пасажирки К. сумку та, приховавши її, вийшла на залізничній станції “Тернопіль”.

У сумці знаходились сонцезахисні окуляри торговельної марки “Ray Ban”, золоті обручка й сережки марки “Гузема”, закордонний паспорт потерпілої, мобільний телефон торговельної марки “Apple” вартістю 31 тис. 764 грн, а також кошти – 2 тис. доларів США (згідно з курсом Національного банку України, що становило 73 тис. 120 грн) та 1 тис. 500 грн. Таким чином, обвинувачена спричинила потерпілій К. матеріальну шкоду на загальну суму 106 тис. 384 грн.

На вокзалі 30-річна Анжеліка В. зайшла до туалету і забрала із сумки всі гроші, а саму сумку з документами та речами викинула в урну.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2024 року Анжеліку В. визнано винуватою за ч. 4 ст. 185 (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану), ч. 3 ст. 357 КК України (незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом).

Оскільки обвинувачена не відбула покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 2 лютого 2024 року, на підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, Анжеліці В, остаточне визначено покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

До відома: санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років;

– ч. 3 ст. 357 КК України карається: штрафом – до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, пробаційним наглядом або обмеженням волі на строк до 3-ох років.

Обвинувачена не погодилась із судовим рішенням і в апеляційній скарзі просила вирок скасувати та направити справу на новий розгляд.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і призначив покарання, яке відповідало особі обвинуваченої та тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, тому підстав для скасування вироку немає.

Так, у судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена повністю визнала про вину. Крім того, під час затримання 4 липня 2023 року вона добровільно в присутності двох понятих видала викрадений у пасажирки поїзду мобільний телефон торговельної марки “Apple”.

28 липня 2023 року в ході проведення слідчого експерименту в присутності понятих Анжеліка В. розповіла та продемонструвала, як дістала з наплічника потерпілої та заховала її чорну сумку, а потім із викраденим майном вийшла на залізничній станції м. Тернопіль. Там пішла до туалету й викинула сумку, залишивши собі мобільний телефон і гроші.

Потому, як зафіксовано на камері відеоспостереження, о 23 год. 56 хв. вийшла із залізничного вокзалу та попрямувала до автодороги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд в основу свого рішення поклав докази, які доповнювали одне одного, взаємоузгоджувались між собою, були належними та допустимими і в своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджували винуватість Анжеліки В. у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

Погодилась колегія суддів і з визначеними міськрайонним судом мірою та видом покарання. Суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винної, відсутність обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Та, зваживши на особу винної, прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання Анжеліки В. неможливе без її ізоляції від суспільства, і призначив покарання у межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк.

На підставі ст. 70 КК України, міськрайонний суд остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на термін, що був мінімальним, встановлений тяжчою статтею обвинувачення: саме таке покарання необхідне і достатнє для виправлення Анжеліки В. й попередження вчинення нею нових злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченої Анжеліки В. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2024 року – без змін.