На Тернопільщині районний ТЦК вилучив у власника мікроавтобус на потреби ЗСУ: справу розглядав суд

У квітні квітня 2022 року працівники Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі – Чортківський РТЦК та СП) вилучили в Івана Б. мікроавтобус “Мерседес-Бенц”.

При цьому чоловіку надали Частковий наряд та Акт прийому – передачі, погоджені головою Чортківської районної військової адміністрації. Надалі він понад рік періодично цікавився, коли йому повернуть мікроавтобус, а у Чортківському РТЦК відповідали, що згодом.

Уважаючи дії районного ТЦК незаконними, позивач звернувся до суду та просив Частковий наряд та Акт прийому – передачі мікроавтобуса “Мерседес-Бенц”, датовані 13 квітня 2022 року, скасувати та зобов’язати військову частину N повернути йому транспортний засіб.

Рішенням Борщівського районного суду від 28 травня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Іван Б. подав апеляційну скаргу та просив це рішення скасувати і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали цивільної справи в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Насамперед колегія суддів наголосила, що 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації Указом Президента №64/2022 в Україні оголошено військовий стан, який триває і досі.

Правовою підставою для вилучення у позивача мікроавтобуса стали вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року “Про загальну мобілізацію”, ст. 23 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 17 червня 2015 року № 405), які дозволяють відчуження об’єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану.

Згідно із ч. 3 ст. 321 ЦК України, примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених Законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦК України, в умовах воєнного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч. 3 ст. 353 ЦК України).

При цьому повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які його вилучали (ч. 3 ст. 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, п. 30 Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921).

Таким чином, обов’язковою умовою витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння є відсутність правової підстави для вибуття такого майна від власника.

Також в ході апеляційного розгляду встановлено, що Чортківський РТЦК та СП є структурним підрозділом Тернопільського обласного ТЦК та СП. У наданій суду відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що жодних даних про Чортківський РТЦК Реєстр не містить. Таким чином, Чортківський РТЦК не є юридичною особою. З урахуванням наведеного, колегія суддів відхилила доводи Івана Б., що виданий йому працівниками Чортківського РТЦК Частковий наряд містив реквізити юридичної особи та гербову печатку. Разом з тим, оскільки позивач клопотання про залучення співвідповідачем Тернопільського обласного ТЦК та СП не заявляв, ним пред’явлено вимоги до неналежного відповідача у справі.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу Івана Б. залишила без задоволення, а рішення Борщівського районного суду від 28 травня 2024 року – без змін.