З 1 лютого українців суттєво обмежать в банківських переказах: в кого виникнуть проблеми в першу чергу

Нововведення від банків стартують вже 1 лютого.

Ці правила стосуватимуться клієнтів, які не мають підтверджених доходів, і банки розподілять їх на три категорії ризику: "високий", "середній" і "низький". Ба більше, найсуровіші перевірки стосуватимуться ФОПів.

Усі деталі –  ексклюзиві ТСН.

Нові ліміти на карткові перекази

Від 1 лютого українські банки запровадять обмеження на грошові перекази між фізичними особами, встановивши місячний ліміт у 150 тисяч гривень для платежів за реквізитами IBAN.

Згідно з Меморандумом про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг, підписаним Національним банком України та провідними банками країни, запроваджуються такі обмеження:

"Для клієнтів із середнім і низьким ризиком:

від 1 лютого 2025 року максимальний ліміт на перекази становитиме 150 тис. грн/міс. від 1 червня 2025 року цей ліміт зменшиться до 100 тис. грн/міс.

Для клієнтів з високим рівнем ризику:

від 1 лютого 2025 року ліміт становитиме 50 тис. грн/міс."

Додам, що максимально клієнт, який не має документального підтвердження коштів, може мати три рахунки. Під час відкриття рахунку клієнту присвоюється одна з трьох категорій ризику. Для низького та середнього ризику застосовуються спрощені перевірки без підтвердження доходів (для доходу до 150 тис. грн). Варто зазначити, що до високого ризику банки можуть віднести високопосадовців або осіб, які здійснюють підозрілі операції. Заявлено, що ліміти не стосуватимуться клієнтів, доходи яких підтверджені, наприклад, тих, хто отримує зарплату на банківські картки та волонтерів. Ба більше, особливості нових правил передбачають таке:

"Без обмежень залишаються перекази між рахунками, відкритими в одному банку, які належать одному клієнту.Якщо клієнт має документальне підтвердження доходів, що перевищують встановлений ліміт, банки дозволять проводити операції в межах цих доходів. Клієнти мають право звертатися до банку з запитом на підвищення ліміту, надавши підтверджувальні документи про джерела доходів".

Окрім встановлення лімітів, меморандум передбачає такі дії:

"Створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів із позначкою “дроп”.Посилений моніторинг нічних операцій (від 24:00 до 06:00).Ретельну перевірку клієнтів і джерел їхніх доходів.Активну комунікацію з клієнтами для уточнення фінансових операцій".

Ще один важливий пункт підписаного меморандуму – запровадження підвищеного контролю ФОП (фізособ-підприємців). Так, для новостворених ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно з 1 групою оподаткування буде запроваджено поглиблене вивчення їхньої бізнес-діяльності та посилений моніторинг операцій за рахунком відповідно до суми середньомісячного доходу за 1 групою оподаткування. Це означає, що такі ФОП автоматично потрапляють до категорії клієнтів "високого ризику". Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2−3 групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

Для чого все це

Впровадження нових правил спрямоване на зміцнення довіри до банківської системи та зниження ризиків фінансових злочинів. Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас зазначив, що ці зміни стануть важливим етапом на шляху до створення прозорої та стабільної фінансової екосистеми в Україні. Попри певні незручності для клієнтів, впровадження таких заходів допоможе мінімізувати незаконні фінансові операції, посилити відповідальність учасників ринку та забезпечити стабільність у банківському секторі. Додам, що в Україні від 1 жовтня 2024 року почав діяти ліміт на перекази з картки на картку в сумі 150 тисяч гривень на місяць. Такий крок зробили в Нацбанку, щоб запобігти ухиленню від сплати податків.

В Нацбанку наголосили, що зміни – не забаганка, а реакція на розповсюдження небезпечного явища на фінансовому ринку. Йдеться про використання банківських рахунків фізосіб як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів, пише "Громадське".

За оцінками аналітиків, йдеться щонайменше про 100 мільярдів гривень на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, "сірий" ринок підакцизних товарів, заробітні плати "в конвертах" тощо.

В НБУ наголошують, що це величезні суми, які могли б піти на фінансування армії, медицини, освіти й відбудови. Запровадженням лімітів Нацбанк хоче розв'язати проблему з "дропами". Нагадаю, що це коли люди за певну винагороду передають іншим доступ до своїх рахунків. Через такі рахунки незаконно проходять грошові перекази.

Так, від осені 2023 року банки зафіксували аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі. За даними Нацбанку, на це явище вже звернули увагу представники Міжнародного валютного фонду та Ради нацбезпеки й оборони. Через "орендовані" картки "дропів" за короткий проміжок часу проводять сотні Р2Р-переказів на суми, які не збігаються з заявленими доходами, що отримував клієнт. Наприклад, пенсіонер чи студент отримує та переказує через свій рахунок сотні тисяч гривень за кілька днів. До речі, в НБУ зауважують, що платіжна історія такої людини після цього "зіпсована – це може створити проблеми з доступом до фінансових послуг у майбутньому".

Рраніше повідомлялося, що у ВР готуються переписати правила для кредитних історій українців. Комітет Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити відповідний законопроєкт №12260 за основу. Про це повідомив очільник комітету Данило Гетманцев. Членка цього ж комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка також виступила авторкою документу, стверджує, що ухвалення документа сприятиме посиленню захисту прав позичальників.

Крім цього, законопроєкт має вирішити проблему шахрайства під час надання кредитів. Нагадаємо, Нацбанк пропонує забезпечити позичальникові можливість повідомляти про небажання укладати кредитні угоди. Такі дані пропонується залучати до кредитного звіту за бажанням позичальника, який хоче захиститися від шахраїв.

Також Нацбанк пропонує зберігати кредитну історію протягом 10 років, після чого знищувати всі дані. Водночас протягом зазначеного терміну бюро кредитних історій буде зобов'язане виправляти хибні дані та забезпечувати надійний захист інформації.