Три роки замість двох: як зміниться навчання у 10–12 класах

У 2027 році стартує реформа старшої школи. В Україні буде запроваджено трирічну профільну середню освіту (10–12 класи), при цьому учням скоротять кількість обов’язкових предметів.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

Тепер, після випуску з 9 класу, для учнів освіта буде запроваджуватися за двома основними напрямами: академічним, який орієнтований на вступ до закладів вищої освіти, та професійним, що має на меті підготувати школяра до здобуття певної професії.

Старша школа тепер матиме кілька рівнів вибору:

• Вибір профілю навчання.
• Вибір предметів/курсів у межах профілю.
• Вибір предметів/курсів поза профілем для врахування зацікавлень учнівства.

Таким чином, старшокласники зможуть навчатися в ліцеях за обраним профілем, самостійно обирати курси й предмети для поглибленого вивчення.

Варіантів профілів — десятки. Проте є три тематичні кластери, у межах яких і формуватимуть профілі навчання. Це:

• Мовно-літературний (українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо).
• STEM (природничі науки, IT, математика тощо).
• Суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, психологія, соціологія).

Крім обраних предметів, школярі будуть вивчати й обов’язкові для всіх дисципліни. Конкретні обов’язкові предмети визначить програма, над якою вже працює МОН.

У 10 класі серед обов'язкових будуть дисципліни, які представлятимуть усі освітні галузі:

• мовно-літературна (українська мова, літератури, іноземні мови);
• математична (інтегрований курс математики або алгебра, геометрія тощо);
• природнича (інтегрований природничий курс або фізика, хімія, біологія, географія тощо);
• громадянська й історична (історія, громадянська освіта тощо);
• соціальна і здоровʼязбережувальна (курси, повʼязані з добробутом, здоровʼям тощо);
• інформатична (інформатика);
• фізична культура (спортивні заняття);
• мистецька (музичне мистецтво, живопис тощо);
• технологічна (технології, промисловий дизайн тощо).

Проте така кількість обов’язкових предметів вивчатиметься лише в адаптаційному 10 класі, водночас кількість предметів і курсів за вибором пропорційно зростатиме до 12 класу, а кількість обов’язкових — зменшуватиметься.

Це видно на прикладі запланованої кількості годин на вибіркові предмети. Якщо в 10 класі на вибіркові дисципліни планується 140 годин на рік, то в 11 — уже 315, а в 12 — 420 годин на рік.

У своєму матеріалі МОН, як приклад, наводить інфографіку можливих обов'язкових предметів у старшій школі за біотехнологічним профілем.Таким чином можна наочно побачити скорочення кількості обов’язкових предметів між 10-м і 12-м класами.

Причини впровадження реформи

Головними причинами започаткування подібної реформи називають перевантаження старшокласників через велику кількість годин навчання та предметів. Проте це зовсім не сприяє підвищенню якості освіти, і батькам все одно часто доводиться наймати репетиторів, щоб діти могли успішно скласти ЗНО (НМТ) та вступити до закладів вищої освіти.

Учні практично не мають вибору, що вивчати. До того ж школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість вивчення природничих наук та ІТ. Найближчі до учня школи пропонують однакові профілі та не дають можливості обирати велику кількість курсів.

Тож реформа покликана посилити індивідуальний підхід до бажань дитини у її виборі навчального шляху. Учень обиратиме ті предмети й курси, які сам захоче вивчати. Також варто зазначити, що 11-річний термін навчання не відповідає практиці ЄС, частиною якого планує стати Україна. Такий термін навчання зберігся лише в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан.

Строки впровадження реформи

2023–2024 рр. — підготовчий етап: написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки; місцеві органи самоврядування формують перспективну мапу мережі майбутніх академічних ліцеїв.

2025–2026 рр. — пілотування в окремих закладах освіти.

2027–2030 рр. — впровадження профільних шкіл.

2030–2033 рр. — трансформація мережі закладів освіти.