Тернополянина, в якого війна забрала частину лівої руки і око, запросили працювати в поліції

Тернополянин Андрій Мавдюк зараз робить все лише правою рукою. І бачить лише правим оком. Частину лівої руки і око у нього відібрала війна,- повідомив в соцмережі журналіст Сергій Сінкевич.

Цю історію прошу розцінювати як програмну у темі "багато хорошого і поганого у світі, але головним є наше ставлення до людей, які заради нас все погане взяли на себе"...

Андрій Мавдюк пішов служити за контрактом у 2020-ому. Першою була артилерійська бригада. А після початку повномасштабної війни добровільно рвався ближче "до нуля". І потрапив туди. Спочатку у протитанковий підрозділ, а згодом у штурмовий. 11 січня 2024-го під час бою на Луганщині отримав важкі поранення. Йому пощастило, побратими зупинили кровотечу, витягнули з-під вогню, і вчасно встигли відвезти до шпиталю. Травми були такими, що ліва рука пішла під ампутацію, замість вибитого ока встановили протез, а від критичного черепно-мозкового поранення військові хірурги врятували трепанацією.

Сам Андрій зараз жартує: "мій череп відкривали, як капот автомобіля". Нині голова Андрія у шрамах, і йому важко говорити... Про долю ветерана ми випадково дізнались від тернопільських волонтерів. І рівно через рік після його поранення - 11 січня 2025-го - зробили з Андрієм інтерв'ю у програмі "Тернополяни".

І люди дізнались, що через паперову тяганину і бюрократію покалічений воїн і досі не отримав належні виплати, і живе на раніше відкладені гроші. У непростих житлових умовах.

Андрій нікому на це не жалівся, він скромний хлопець. І кажу прямо: ми зробили це інтерв'ю, щоб надати йому бодай якоїсь публічності. Бо добре знаємо, що саме публічність часто допомагає у таких ситуаціях. І ми не помилились.

Через день після опублікування інтерв'ю зі мною зв'язався начальник обласної поліції Сергій Зюбаненко, записав номер телефону Андрія, і сказав, що хоче запропонувати йому у поліції роботу, яка підійшла б навіть попри травми. Ветеран і полковник зустрілись. І кілька днів тому Андрій Мавдюк вже почав працювати у поліції. Отримуватиме зарплату, буде у колективі, поміж людей. Це для нього надзвичайно важливо.

Якщо навіть не знати нинішнє воєнне достеменно, то принаймні треба вловлювати його контури, описувати обриси, візуалізовувати його вигляд. Через непрості долі й історії конкретних людей. Дякую, що можу робити це не наодинці.