У Тернополі представили частину комікса про полеглого Героя України Віталія Дереха

У коміксі описані події з дитинства, юнацтва та дорослого життя воїна. Комікс частково біографічний, частково фантасмагорія.

Розвороти та скетчі з майбутнього коміксу про полеглого Героя Віталія Дереха показали нещодавно під час вечора пам'яті у Тернопільському Пласті. У межах цього заходу відкрили меморіальні таблиці п’ятьом полеглим на війні тернопільським пластунам: Богдану Сенюку, Сергію Коновалу, Миколі Погорілому, Віктору Гурняку, Віталію Дереху. Фрагменти майбутнього коміксу під назвою “Не повторюй за Дерехом” представила волонтерка та близька подруга воїна Дарина Веретюк, пише Терен.

Дерех справді був дуже живим “персонажем”, людиною. Настільки, що став явищем. Наскільки він в школі любив хімію, настільки я свого часу любила математику. Я колись так жартувала, що є такий “коефіцієнт Дереха”, – коефіцієнт свободи, незашореності у своїх діях, думках, у всьому, у всіх проявах. І Дерех – це абсолют свободи, відчайдушності, суперкрутих і суперпоганих вчинків, – каже вона.

Історії про Героя зі слів рідних, друзів, близьких зібрала Настя Сонячна – авторка текстів коміксу, який частково біографічний, частково фантасмагорія. Ілюстраторка – Софія Салецька.

На вступному скетчі зображений юнак, який збирається з’їсти вужа. Це показує, яким Віталій був екстремалом. До речі, свого часу він проводив семінари з виживання для мандрівників, а також навчав цього юних пластунів.

Якби Дерех змалечку не вчився виживати в дикій природі, не вчився тактики бою, не їздив на усі ці вишколи, не проводив потім їх сам, він би не був готовий у 2014 році взяти до рук зброю. Саме завдяки тому він мав ті навики, які допомогли йому стільки років ефективно вести бойові дії, – зазначила Дарина Веретюк.

На одному зі скетчів зображений юнак з наплічником, який біжить на гору і напис “Дерех чи сало?” Власне це також багато що говорить про Віталія, який дуже любив походи в гори, а в дитинстві, коли був учасником “Пласту” отримав псевдо “Сало”.

Загалом у коміксі описані події з дитинства, юнацтва та дорослого життя воїна, розповідає Дарина Веретюк.

Бути справжнім, яким був Дерех – це означає не зважати на норми моральні, етичні, соціальні. Не зважати на “А що скажуть люди?”. Не думати про те, як це буде виглядати, а бути просто вільним, бути собою. І власне питання, чи справді це той приклад, про який варто було би зараз казати: “наслідуйте”. Я впевнена, що якби Дерех був зараз тут, він би сказав: “Встигніть жити, ви не знаєте скільки матимете часу”. Він встигав, як ви бачите, – каже вона.

Нагадаємо, Віталій Дерех – тернопільський пластун, мандрівник, медійник. До війни працював журналістом, запам'ятався своїм читачам нестандартними матеріалами. Їздив у експедицію до Південної Африки та Мадагаскару, звідки писав репортажі. Під час Революції Гідності рятував людей на Інститутській 20 лютого. У 2014-2015 роках захищав Україну у складі батальйону “Айдар”. Після чого працював рятувальником. Із початком повномасштабної війни став на захист України у складі 1-ї окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна. Загинув у травні 2022 року на Донеччині. За життя отримав О́рден «За му́жність» III ступеня, посмертно – звання Герой України.