"Цих людей мобілізують незворотно, ТЦК зможе робити це навіть з порушеннями": повістки чекають, мобілізація, ВЛК

Днями Верховний Суд ухвалив доволі несподіване рішення, яке спантеличило багатьох правників, що займаються темою мобілізації. Феміда визнала, що порушення процедури призову, не є підставою для звільнення з військової служби і скасування рішення про мобілізацію. Простіше кажучи, якщо ТЦК "ненароком" мобілізує людину з порушенням законодавства, то це, звісно, погано, однак "розмобілізувати" такого рекрута вже зась, адже процедура є незворотною.

Які правові наслідки створює резонансне рішення Верховного Суду та чи легалізує воно незаконну мобілізацію, досліджував "Телеграф".

Що сталося

Минулого року діючий військовослужбовець звернувся до Харківського окружного адмінсуду з позовом проти районного ТЦК та своєї військової частини. Військовий вимагав звільнити його зі служби, адже мобілізували його без проходження ВЛК. Суд першої інстанції став на сторону військового. Рідна військова частина подала апеляцію, однак програла її, адже не змогла надати суду жодних доказів того, що військовий проходив ВЛК. Відтак – мобілізація була незаконною, а права громадянина порушені.

Та потім в справу втрутився Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (ВС) зі своїми аргументами:

По-перше, на думку колегії суддів, незаконна мобілізація це предмет суперечки між позивачем та ТЦК. Військова частина, куди мобілізували бійця, тут взагалі ні до чого, а відтак, вона і не зобов'язана звільняти військового зі служби.

"Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права – звільнення з військової служби – є неефективним", – підкреслили у ВС.

Втім, аргументація суддів, на думку правників, видається дещо дивною.

"Якщо порушений порядок призову, то незаконним є наказ про мобілізацію, наказ про зарахування до особового складу військової частини і так далі. То ж звільнення з військової служби саме і є належним способом захисту", – пояснює в коментарі "Телеграфу" правозахисниця Юлія Сегеда. – "Фактично Верховний Суд переклав на людину, права якої порушені, тягар вчинювати додаткові дії або чекати від інших органів дій, щоб відновити його право. Тоді нащо рішення суду та ще й найвищої інстанції, якщо після нього треба очікувати інших дій органів влади? А якщо їх не буде? Що далі? Знов суд? Що має зробити військовослужбовець? Чекати, чи направить його військова частина на обстеження та ВЛК? А якщо вона цього не зробить? Що він має зробити? Продовжувати воювати та знов звертатись до суду? Це ефективний спосіб? А чи є взагалі у нього можливість доступу до правосуддя, коли він військовослужбовець?

По-друге, на думку суддів, той факт, що позивач не пройшов ВЛК, ще не означає, що він непридатний до військової служби. Як і не означає, що придатний, але ж зворотне не доведено.

По-третє, і це найцікавіше, "процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу", зазначається в матеріалах рішення Верховного Суду".

"Але ж це нелогічно. Є рішення ЄСПЛ "Кіпр проти Туреччини", де вказано, що з правопорушення не виникає нового права", – зазначає в коментарі "Телеграфу" столичний адвокат Ростислав Кравець.

"Правовий тупик… І саме так сприймається це рішення. Всім незаконно мобілізованим нема шляху захисту порушеного права та відновлення права, бо порушення їх права Верховний Суд констатував як "незворотне", – каже Сегеда.

Втім, варто зазначити, що і раніше українські суди вже приймали рішення подібного формату.

До прикладу, згідно з фабулою кримінальної справи, яку розглядав Костопільський районний суд Рівненської області, наприкінці вересня 2024 року на Івано-Франківщині на блокпосту особу витягли з автобуса працівники ТЦК та без жодних протоколів доставили до приміщення військомату, де й утримували. Коли скарга дійшла до суду, то Феміда встановила, що затриманий вже був зарахований на посаду курсанта й отримав військове звання "солдат". Відтак, призвали громадянина, можливо, і з порушеннями, але вже мобілізували, то ж служить він законно.

Але! Рішення районних судів зовсім не те саме, що постанова Верховного Суду.

Що це змінює?

Чи означає тепер, що суди по всій країні не вважатимуть протиправну мобілізацію перепоною для служби?

За словами судді-спікера КАС ВС Андрія Загороднюка, з одного боку, дане рішення не є рішенням у зразковій справі.

"Однак якщо будуть подібні, дуже схожі правовідносини, то, звісно, суди мають враховувати висновки Верховного Суду, але водночас мають право і відступити від них, обґрунтувавши, чому вони не погоджуються з позицією Верховного Суду", – зазначав Загороднюк.

"Справа хоч і не зразкова, але рішення Верховного Суду є обов'язковим для врахування під час прийняття рішень судами інших інстанцій. Це чітко передбачено процесуальними кодексами", – пояснив в коментарі "Телеграфу" юрист Олександр Золотухін.

Таку практику ми можемо побачити, наприклад, при розгляді справ по статті 336 КК України "Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації". Коли місцеві суди, керуючись позицією ВС, за нетяжкий злочин дають реальні терміни ув'язнення.

"З урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні – збройною агресією РФ, умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність. Тому звільнення від відбування покарання створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності", – зазначається в рішенні ВС.

З іншого боку, за словами Ростислава Кравця, резонансне рішення ВС не має сили прецеденту й інші суди не мають зобов'язань його дотримуватись.

"Силу прецеденту має рішення об'єднаної палати Верховного Суду і великої палати. А це ж конкретний випадок. При цьому, не виключаю, що завтра та ж сама колегія, чи паралельна, прийме протилежне рішення. При цьому, такі рішення вже є, навіть в нашій практиці, коли особа була мобілізована з порушеннями і суд постановив необхідність звільнення особи з військової служби", – каже Кравець.

Та якщо юридичний вплив рішення Верховного Суду залишається спірним питанням, то іміджеві втрати очевидні.

"Це рішення впливає перш за все на зниження довіри до судової системи й однозначно вплине на рішення судів в аналогічних справах. Ба більше, це рішення вплине на дії ТЦК і особливо на збільшення недовіри до процесу мобілізації", – резюмувала Юлія Сегеда.

Мобілізувати можна взагалі всіх?

Це ще одне принципове питання, яке виникає після резонансного рішення Верховного Суду. Якщо "процедура призову є незворотною", а її порушення не призводить до "розмобілізації", то мобілізувати можливо взагалі будь-кого? І людину з законною відстрочкою, і багатодітного батька, і заброньованого? Потім в суді, звісно, можна буде довести, що призов незаконний, але ж який в цьому сенс, якщо шляху назад вже немає?

Попри те, що подібну "зраду" вже встигли рознести мережею, за словами юристів, так судочинство не працює.

"Якщо мобілізують особу, яка взагалі не підлягає призову (за станом здоров'я, має відстрочку чи бронювання), то в такому випадку наслідком є скасування наказу про мобілізацію чи зобов'язання військової частини звільнити особу, яка користується правом на відстрочку. А в даному випадку є процедурне питання: особа не пройшла ВЛК. Воно, безумовно, важливе, але не тягне за собою звільнення зі служби, адже особа не має жодних інших підстав для відстрочки чи бронювання. Вона підлягає призову, просто було порушення під час призову", – зазначає Золотухін.

І навіть якщо в суді й будуть спроби апеляції до резонансного рішення ВС, то у випадку з людьми, яких законодавство дійсно не дозволяє мобілізувати, суд не визнає незворотності процесу.

"Коли суд і застосовує практику Верховного Суду в своїх рішеннях, він мусить побачити, чи ці правовідносини є аналогічними за змістом. Якщо ми говоримо про мобілізацію людини з бронюванням чи відстрочкою, то це не є аналогічною ситуацією. Безумовно, ТЦК, військові частини будуть всюди вписувати це рішення Верховного Суду, але будь-який юрист, який розуміється на процесуальному законодавстві, зверне увагу на те, що обставини не є тотожними", – резюмував Золотухін.

Таким чином, незаконна мобілізація в країні, звісно, не є легалізована Верховним Судом, але й крапки над "і" в питанні порушення прав призовників Феміда все ж не спромоглася розставити остаточно.