Криза чи боротьба з «доларизацією»? Тернопільські експерти прогнозують зростання курсу валют

Копійка за копійкою, ось уже п’ятий рік поспіль гривня поступається долару. Тим часом уряд не вельми переймається валютними настроями українців: то паспорт їм подавай при здійсненні валютних операцій, то вводиться обмеження сум при купівлі валюти, а нещодавно взагалі запропонували грошові перекази, надіслані з-за кордону, видавати не в євро-доларах, а у гривнях.

Більше того, у столичній пресі днями з’явились нові «розробки» чиновників Нацбанку, як уникнути девальвації гривні та дефолту. Ясна річ, це можливо, як відібрати у населення сховану на «чорний день» валюту. Отож пропонується встановити 10-відсотковий податок на валютообмінні операції - готівкові та безготівкові. Вимагати від експортерів продавати 100% валютної виручки. Крім того, населенню хочуть запропонувати такий exchange (обмін): якщо вкладник хоче достроково закрити свій валютний депозит, кошти (звичайно, гривні) видаються за курсом НБУ, якщо депозит завершився в строк - за комерційним курсом. Або повертати вкладникам валютні депозити не «живими" доларами, а казначейськими векселями, пише "Номер один".

Що ж буде з гривнею до кінця 2013 р., аналізує кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи ТНЕУ Богдан Адамик.

– Якщо проаналізувати динаміку валютного курсу у докризовий період, завжди у вересні після відпусток йде спад ділової активності. Відповідно це змінює параметри попиту та пропозиції на валютному ринку, тобто є великий попит на іноземну валюту, але менша пропозиція. Тому відчувається невелике коливання курсу. Це природно. Цього року відбувається таке саме – 8,13-8,20 грн./дол., це менше, ніж на 1% на місяць. Та якби Нацбанк не застосовував певних заходів заради убезпечення на валютному ринку, коливання могли бути значно більшими, – пояснює Богдан Адамик. – Щиро кажучи, коливання будуть і надалі. Курс, як на мене, 8 грн. за долар США є нормальним. Власне, якби його підвищували по 1% на місяць, щоб курс до кінця року досяг 8,30-8,40 грн./дол., це нормально. Цього хоче і ринок, і комерційні банки. І в принципі, економіка України від цього тільки б виграла. Але це треба робити дуже-дуже повільно і поступово, не потрібно жодних різких рухів на цьому ринку. Скажімо, якщо курс за один день зміниться хоча б на 1-2%, наприклад, з 8,20 грн./дол. до 8,30 грн./дол., серед українців це викличе паніку. Хоча громадяни багатьох європейських країнах, якби їхня національна валюта змінилася за одну ніч на 1 чи 2%, цього би навіть не помітили. Натомість наші громадяни почнуть переживати, що буде ще гірше і курс підвищиться на 9-10%.

Але є економічні реалії. Вибачте, не так багато грошей (у гривнях) є у людей і на підприємствах, щоб купити іноземну валюту. Поки що обсяг золотовалютних резервів НБУ, який у вересні сягав приблизно до 21 млрд. доларів США, дозволяє йому півроку і довше тримати курс стабільним на рівні 8,20 грн./дол. І навіть може знизити до 8,13-8,15 грн./дол., яким він був місяць тому. Утім, цього не потрібно робити, тому що економіка від цього не виграє. Ми 4 роки маємо стабільний валютний курс на рівні 8 грн. /дол. і 4 роки індекс споживчих цін, тобто рівень інфляції, не значний.

НБУ буде вживати всіх заходів, щоб курс не виходив за розумні межі коливань, тобто щоб коливання не перевищували 1% на місяць. Навіть за найпесимістичнішим прогнозом на кінець 2013 року курс становитиме 8,40 грн./дол. на кінець грудня.

Та більш ніж на 80% я переконаний, що курс вище 8,30 грн./дол. не підніметься. Хоча коливання будуть і у жовтні, і у листопаді, тому що є спекулятивні настрої. Є певним чином невизначеність. Є один фактор, який може зіграти багато позитивного. Наприклад, підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом є дуже хорошим сигналом для інвесторів. І таким чином протягом кількох тижнів чи місяців іноземна валюта може хлинути на внутрішній ринок України у вигляді інвестицій. Коливання будуть, але суттєво курс гривні не підвищиться. Швидше за все, він так і буде 8,20-8,25 грн./долар.

Вклади у валюті

- Офіційної заборони валютних вкладів немає, - зазначив Богдан Петрович. - Поточний рахунок можна відкрити як у національній, так і в іноземній валюті. Жодних проблем з тим немає. Люди з мишки малюють слоника. Що насправді зробив Національний банк? Встановив обмеження на переказ іноземної валюти в межах України з рахунку на рахунок. Тобто якщо ви маєте депозит в іноземній валюті, але закінчується його термін і ви хочете забрати кошти, звичайно, ви вилучаєте депозит у тій валюті, яку поклали у банк. Хіба ви хочете перевести його в іншу валюту. Відсотки по ньому ви отримуєте у тій валюті, в якій поклали.

Але якщо людина за кордоном зі свого рахунку переводить валюту на рахунок громадянина України, кошти будуть видані у національній валюті відповідно до комерційного курсу банку. Тобто отримувач нічого не втратить, маржа у комерційних банках становить 0,2-0,3%, максимально людина не отримає 0,5-1%. При переказі коштів за кордон вони отримують гроші в іноземній валюті. Це не зачепить великої кількості людей. Тим часом нам треба бути хоч трошки патріотами національної валюти, - наголосив економіст.

Валюту розхитують навмисно

Дещо іншої думки з цього приводу дотримується екс-керівник Тернопільського відділення «Укрсоцбанк», а нині депутат Тернопільської міської ради Петро Гринчишин.

- Коливання валюти роблять навмисно, щоб відволікти населення від насущних проблем. Ми бачили статистику Нацбанку, що попит на валюту з початку поточного року порівняно з 2012-им скоротився на 20%. Постанови НБУ про доларизацію розрахунків у країні вплинули на цей стан. Водночас це вплинуло на посилення гривні. Але є сезонна паніка, яку роздмухують певні кола, і вона повторюється щороку – через літні, потім передсвяткові відпустки, - наголошує Петро Семенович.

У чому краще робити заощадження – у банці чи у валюті?

- Однозначно - не у банці, якщо людина себе поважає, - впевнений Петро Семенович. - Якщо серйозно – то пропорційно, залежно від розміру заощаджень: можна потроху в євро, доларах і гривнях, можна 50 на 50: гривня – долар.

Щодо прогнозу курсу валют, банкір вважає, що долар підросте буквально на пару копійок.

У нас не криза, а боротьба з «доларизацією» економіки

Тим не меншt, в Україні стабільний не тільки ріст валютного курсу. Вже четвертий рік поспіль країну лякають новою хвилею економічної кризи. Наскільки це обґрунтовано, поцікавились ми у доктора економічних наук, професора, завідувачки кафедрою фінансів ТНЕУ Ольги Кириленко.

– Світова економіка впродовж останніх років переживає складний етап свого розвитку, економісти все частіше вживають термін «велика рецесія», – підкреслила Ольга Кириленко. – Україна тісно інтегрована у світові господарські процеси, тому, безумовно, кризові явища у світовій економіці негативно позначаються на динаміці розвитку нашої держави. Звичайно, негативні тенденції у країнах Євросоюзу, різке зниження темпів росту ВВП у Російській федерації, падіння цін на основні статті вітчизняного експорту не дали змоги досягти запланованого економічного росту, однак ми погоджуємось із авторитетним фахівцем, головою Національного інституту стратегічних досліджень Ярославом Жаліло, що про системну кризу у вітчизняній економіці говорити не варто. Незважаючи на достатньо складну ситуацію у промисловості, позитивні тенденції спостерігаються в аграрному секторі, торгівлі, зберігається стабільність банківської системи, валютного ринку. На наш погляд, зважаючи на прогнозоване відновлення економіки країн ЄС та поліпшення цінової кон’юнктури на світових ринках, уже найближчим часом можна очікувати позитивні імпульси повернення до висхідної динаміки в економіці України. Насамперед позитивні наслідки матиме підписання угоди про асоціацію з ЄС у листопаді 2013 р. Це спростить для вітчизняних виробників доступ на ринок Європи і з часом компенсує втрати від погіршення торговельних взаємин з Росією.

– Який стан державного бюджету України?

– Одним із проявів кризових явищ в економіці країни є напружена ситуація з виконанням державного бюджету. Серед причин цього у пресі найчастіше називають занадто оптимістичні макроекономічні прогнози, закладені урядом при його складанні. Дійсно, якщо показники державного бюджету розраховані, виходячи з росту економіки, на 3,5%, то за оцінками експертів міжнародних фінансових установ, у 2013 р. в Україні спостерігатиметься нульове економічне зростання або не виключене зниження ВВП. Можливість економічного спаду сьогодні визнає і уряд. Це, безумовно, негативно позначиться на показниках виконання державного бюджету. Дефіцит коштів, за різними розрахунками, може становити від 20 до 45 млрд. грн. Та варто визнати, що практика «прикрашання» економічних прогнозів при складанні проекту державного бюджету була притаманна більшості урядів, які працювали в Україні. Тож сьогодні ключовим питанням має бути не об’єктивність розрахунків дефіциту коштів бюджету, а пошук можливостей його покриття. А вони, безумовно, є: це і дієві заходи для виведення економіки з тіні й протидія ухилянню від сплати податків; і розблокування процесу приватизації, «замороженого» упродовж останніх років; і боротьба з витратами бюджетних коштів при державних закупівлях тощо.

– Однак незалежні експерти неодноразово попереджали уряд країни про можливий дефолт та девальвацію національної валюти.

– Щодо прогнозів неминучого дефолту, то до реалізації такого сценарію слід ставитися стримано. Згадаймо, що про переддефолтний стан України говорять уже впродовж кількох останніх років, однак уряду все ж вдавалося демонструвати свою платоспроможність. Складність боргової ситуації України пов’язана з тим, що настали строки повернення «дорогих» кредитів, залучених урядом у період фінансової кризи 2008-2009 рр. для покриття дефіциту бюджету. Оскільки через сповільнення темпів економічного розвитку мобілізувати кошти загальних надходжень бюджету доволі складно, виникає необхідність у залученні нових позик. Важливим завданням при цьому має стати поновлення кредитування з боку МВФ, що також сприятиме зниженню вартості розміщення нових боргових цінних паперів держави. Втім це вимагає проведення в Україні непопулярних реформ, зокрема, підвищення тарифів на енергоносії для населення. Такі кроки можуть викликати суспільний спротив, а тому зважитись на них важко. Однак нині від успішності співпраці з МВФ значною мірою залежить стабільність боргової ситуації в країні, а тому досягнення прогресу в цьому питанні є одним із найбільш актуальних завдань.

Зауважимо, що на даний час в Україні вживаються заходи, спрямовані на зниження «доларизації» економіки й посилення позицій національної грошової одиниці. Серед таких кроків можна відзначити обмеження попиту населення у валюті, спроба залучити коштів для обслуговування зобов’язань уряду з внутрішніх джерел, заходи щодо зниження доходності депозитів в іноземній валюті. Сюди також варто зарахувати кроки, спрямовані на диверсифікацію джерел і зниження вартості постачання енергоресурсів в Україну, що сприятиме зменшенню відтоку валюти за кордон.

Отож висновок простий: уряд намагається залучити гроші населення, починаючи від депозитів до купівлі валюти, для стабілізації економіки України.

ДОВІДКА

Кабмін прогнозував у 2014 році курс гривні на рівні 8,3-8,4 грн./$ з можливістю підвищення до 8,5 грн./$. Саме такі показники закладені до проекту держбюджету на цей рік.