На Тернопільщині археологи знайшли унікальні обереги трипільців

Різноманітні предмети – від часів Трипілля (4 тис. до н.е.) до періоду другої Речі Посполитої (20-30-ті рр. ХХ ст.) - знайшли під час розкопок у Теребовлі науковці «Подільської археології».

– Усю історію Галичини в мініатюрі можна простежити на цій земельній ділянці (на вул. Чайковського), – жартує молодший науковий співробітник ДП ОАСУ «Подільська археологія» Василь Ільчишин, демонструючи знахідки. – Ось мідна чайна ложка, якою користувались наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Також ми знайшли 2 геллерb – це австрійська дрібна монета, викарбувана у 1895 р., та ґудзик від мундиру польського офіцера 1920-30-х рр. ХХ ст.

Крім того, поки заглиблювались, знайшли уламки кераміки культури Ноуа (це епоха бронзи – XV-XІV ст. до н.е.). Однак її науковці навіть не почали ще розбирати, захопившись вивченням фрагментів глиняних фігурок, виготовлених трипільцями у 4 тис. до н.е.!

– Ми виявили досить велику господарську яму, а поблизу – майданчик, де стояло житло. Сліди попелу свідчать, що воно було спалене. Як відомо, трипільці, покидаючи поселення, зазвичай спалювали свої хати, – пояснює археолог. – Отож в ямі ми  знайшли надзвичайно багато фрагментів керамічного посуду, вирізьблений з оленячого рогу молоток та п’ять глиняних статуеток. Точніше, тулуб бичка і нижні частини чотирьох жіночих фігурок.

Взагалі це рідкість, що в одному житлі одразу стільки скульптурок, зазначає співрозмовник. Це навряд чи було показником матеріального статусу, адже в ті часи ще не було поділу на багатого-бідного. Також важко стверджувати, що кількість жіночих фігурок відповідали кількості жінок у родині. Хоча зазвичай знаходять одну-дві фігурки.

– Що цікаво, голову бичка я знайшов за 3 м від тулуба, у житлі, – розповідає Номер один Василь. – Скоріш за все, верхні частини жіночих фігурок лишились десь у житлі. Більша ж частина будівлі знаходиться на землі сусідів, а там ми не копали.

Напевне, припускає науковець, перш ніж покинути поселення та підпалити хату, трипільці робили жертовні пhbношення богам. І хоча збереглись лише ноги жіночих фігурок, усі вони мають яскраво виражені ознаки родючості – широкі стегна, а в однієї навіть чітко випирає животик.

– Я консультувався зі спеціалістом по трипільській культурі Едуардом Овчинніковим (минулого року він також проводив розкопки на Тернопільщини), і він зазначив, що це досить характерно для трипільської культури. Археологи нерідко знаходять фігурки вагітних жінок, і навіть майстер у глину перед випалом у животик заліплював  зернятко. Це вважалось символом родючості. Взагалі трипільці ритуальним статуеткам надавали пишних жіночих форм, – зазначає Василь Ільчишин. – Фігурки бичка також символізували добробут, родючість. У кожному житлі була вівтарна частина, як у наших предків куток, де висіли ікони, так і тоді висіла поличка і на ній могла бути модель житла і статуетки свого роду, іконки – фігурки кози, бичка, Берегині. Ноги однієї зі знайдених жіночих фігурок майстер зліпив у вигляді досить гострого трикутничка. Відтак, можна припустити, що її просто запихали у поличку, але всі решта стояли. На всіх Берегинях зроблено насічки, що нагадують елементи одягу – пояс, ремінець, прикраси. На рівні талії однієї зі статуеток зроблено дірочки, тож можна припустити, що її підвішували до чогось. А от на бику збереглись сліди  червоної охри, тобто тварина була розмальована. Можливо, що жіночі фігурки також розписували, адже на одній ледь помітно червоне.

Шкода, зауважує археолог, але на даній ділянці розташована лише частина житла, основна частина помешкання знаходиться на землі сусідів, а вони приватизовувати землю не поспішають, тож і розкопок у них не проводили.

Після детального вивчення всі речі передадуть у Збаразький замок.

До речі, вже не вперше у Теребовлі тернопільські науковці знаходять трипільські поселення. Скажімо, декілька років тому неподалік містечка, у Зеленчі, знайшли поселення та маленькі горщики, фігурки бичка і овечки.