Чому Тернопільщина - лідер в Україні за рівнем безробіття?

Щоб наздогнати середньодержавний показник в області, потрібно працевлаштувати 12 тисяч осіб.

Ні для кого не секрет, що Тернопільщина з року в рік займає одне з перших місць за рівнем безробіття. Ця проблема тісно пов’язана з тіньовою економікою. Область має значний трудовий потенціал, який не використовується належним чином. Цю ситуацію хоче виправити нинішня команда Тернопільської ОДА, але зробити це буде дуже складно, адже ця проблема задавлена.

Рівень безробіття на Тернопільщині протягом останніх років залишається одним з найвищих як у державі, так і серед регіонів-сусідів, пише Номер один. 

– За підсумками І кварталу 2014 року чисельність безробітних в області в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 3,6 тисячі осіб і складає 52,4 тисячі. Рівень безробіття сягнув 11,1%. Найбільше безробітних станом на 1 червня ц.р. зареєстровано в Тернополі і Тернопільському районі – 3066 осіб, у Гусятинському районі – 1537, Кременецькому  – 1420, Бучацькому – 786, Борщівському – 1084, Збаразькому – 979, – повідомила директор департаменту економічного розвитку Тернопільської ОДА Галина Воляник.

Щоб досягти показника рівня безробіття в середньому по Україні, який складає 8,8%, області потрібно скоротити чисельність безробітних на 12 тисяч осіб або на 30%.

– Такого значного показника можна досягти лише завдяки масовому створенню реальних нових робочих місць. А це можна зробити лише залученням інвестицій у реальний сектор економіки та створенням потужних підприємств на зразок "СЕ Борднетце Україна". Разом з тим, ще один крок для досягнення цього показника – самозайнятість населення, розвиток підприємництва та сприяння створення нових підприємств малого бізнесу, тотальна легалізація ринку праці. І одночасно необхідно забезпечити позитивний баланс руху кадрів на діючих підприємствах, щоб вони не вивільняли значної частини своїх працівників, – переконує пані Воляник.

Щоб досягти в питанні створення реальних робочих місць суттєвого зрушення, необхідні значні інвестиційні ресурси. Їх у нас, м’яко кажучи, недостатньо, а в деяких районах і зовсім відсутні. Так, обсяги залучення капітальних інвестицій в область скоротилися в I кварталі ц.р. на 41,5%, а обсяги прямих іноземних інвестиції зменшилися на 5,4%.

– Для створення одного робочого місця в машинобудуванні, харчовій та хімічній промисловості необхідний ресурс від 80 до 350 тис. грн., у високотехнологічних виробництвах вартість такого робочого місця сягає від 600 тисяч до 1 мільйона гривень. Найдешевше робоче місце у торгівлі – 11 тис. грн. Зважаючи на показники залучених капітальних інвестицій, можна реально говорити, що, скажімо, у Підгаєцькому, Монастирському, Лановецькому районах при залучених капітальних інвестиціях 342 тис. грн., 254 тис. грн., 794 тис. грн. високовартісних робочих місць можна створити по одному на район, – зауважила Галина Воляник.

Щоб змінити такі негативні тенденції, всім - і владі, і громаді треба працювати над іміджем області, над іміджем кожної територіально-адміністративної одиниці кожного району, оскільки імідж району складає імідж в цілому області та її інвестиційну привабливість.

На сьогодні з метою активізації інвестиційної діяльності підготовлено реєстр інвестиційних ділянок, об’єктів та проектів, який пропонується потенційним інвесторам. А саме – 64 земельних ділянки, 76 інвестиційних об’єктів, 49 бізнес-ідей і лише 12 бізнес-планів.

Влада Тернопільщини дуже розраховує на успішну реалізацію проектів з будівництва Льодового палацу в Тернополі та з виробництва електричної проводки для автомобілів «Ауді» у ТзОВ "СЕ Борднетце Україна", що в Тернопільському районі. Від цих проектів можна отримати додатково 800 і 500 нових робочих місць відповідно.

– Першочерговим завданням є розроблення в кожному районі хоча б 2-3 інвестиційних стратегічних проекти, котрі можна було б запропонувати інвестору, або під час реалізації проектів і програм міжнародної технічної допомоги, або залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових установ. Але це мають реально підготовлені інвестиційні проекти, кожен район має врахувати свій потенціал, кадровий ресурс, корисні копалини, виробничий потенціал. Не просто пропонувати чисті земельні ділянки, а вже бачити, що ми хочемо там зробити, – зазначає заступник тернопільського губернатора Леонід Бицюра.

143 тисячі мешканців області не мають доходів!?

Значним резервом для впорядкування ринку праці є його легалізація. Дані податкової звітності свідчать, що по 143 тисячах працездатного населення відсутня будь-яка інформація про отримані доходи. Мінімальні втрати податку з доходів фізичних осіб, виходячи з мінімальної зарплати, складають 13-14 млн. грн. щомісяця.

Щоб легалізувати ринок праці в області, пішли кількома шляхами. В кожному районі і м. Тернополі діють робочі групи з питань легалізації і виплати зарплати та зайнятості населення в області. Протягом 5 місяців цими групами виявлено 97 осіб без належного оформлення трудових відносин (з 64-ма укладено трудові договори). Що цікаво, взагалі не працювали такі групи у Борщівському, Зборівському, Підгаєцькому, Тернопільському та Гусятинському районах. Крім того, з метою недопущення тіньової зайнятості працівниками податкових органів області проведено 91 рейд. За їх наслідками виявлено 110 необлікованих працівників (з 44-ма укладено трудові договори). А ще обласна інспекція праці провела 244 перевірки, під час яких виявлено 34 нелегальних працівники.

Оцінивши ці цифри неупереджено, можна констатувати, що результат діяльності вищезазначених органів якщо не нульовий, то наближається до цього показника.

– Вважають, що до останнього часу був формальний підхід до вирішення даного питання, імітація діяльності. Цього у майбутньому не повинно бути! Державні органи мають змінити ставлення як до своєї роботи, так і до підприємців. Вони мають виходити з кабінетів, спілкуватися з колективами, профспілками, бізнесом, – переконаний Леонід Бицюра.

Заступник міського голови Тернополя Іван Хімейчук низькі показники виявлення нелегальних працівників пояснює відсутністю стимулів для робітників (грошових винагород, державний захист працевлаштування тощо), які, м’яко кажучи, могли б «стукати» на свого роботодавця, який не оформляє його чи виплачує заробітну плату в конвертах.

– Законодавством такого захисту не передбачено. Більше того, працівники приходять до мене на особистий прийом та  повідомляють про такі факти, але коли просиш їх написати заяву, вони категорично відмовляються. Тому що бояться втратити навіть таку нелегальну заробітну плату. Плюс виявлення нелегальних працівників потребують певних оперативно-слідчих дій, яких простий інспектор з охорони праці не може вчиняти ,– бідкається заступник начальника інспекції з питань праці у Тернопільській області Ігор Хаварівський.

Питання ринку праці надзвичайно важливе для області, однак воно тісно пов’язане з рівнем економічного зростання області. А ця економіка в нашій області займає незначний відсоток. Так, питома вага середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих у реальному секторі економіки, складає всього 26% до загального показника по області. Зокрема, в сільському господарстві – 6,9%, промисловості – 17,8%, будівництві – 1,7%. Натомість частка соціального сектора 43,8% (27% - освіта та 16,8% –  охорона здоров’я).

– Зараз ми маємо реальну картину розвитку економіки області, – констатував голова Тернопільської ОДА Олег Сиротюк. – Тому на даному етапі маємо зробити все, щоб виправити ситуацію. Ми не працюємо для рейтингів чи показників, а працюємо на реальні результати і позитивні зміни у всіх галузях. Область займає одне з перших місць за рівнем безробіття. Ця проблема тісно пов’язана з тіньовою економікою. Особливо це стосується будівельної галузі, сфери надрокористування та сільського господарювання. Із здивуванням бачимо, як за документами один комбайнер обслуговує п’ять комбайнів, один тракторист – 10 тракторів. Хоча розуміємо, що там працює набагато більше, ніж показують. Тернопільщина має значний трудовий потенціал, який не використовується належним чином. Тому у всіх районах області треба провести ефективну роз’яснювальну роботу щодо наслідків тіньової економіки, нелегального працевлаштування.

Голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець пропонує кілька реальних кроків у вирішенні цього надважливого для області питання працевлаштування та виведення підприємств із тіні.

– Ми повинні звернутися до суб’єктів господарювання. Дати, скажімо, місяць часу, щоб вони зареєструвалися та легалізували робочі місця. У  той же час маємо гарантувати їм відсутність всякого роду позапланових перевірок, поборів тощо. Окрім того, маємо піти назустріч місцевому бізнесу. До прикладу, старатися, щоб наші бюджетні тендери вигравали не якісь фірми «Х», «Y», «Z» з Києва чи звідкись, а будівельники, дорожники, світлотехніки, які працюють в області, в яких є зареєстровані робочі місця, які виплачують гідну заробітну плату. Влада має стати з бізнесом партнерами. Якщо цього вдасться досягнути, відповідно і в бізнесу можна щось запитувати, просити, вимагати. І я впевнений, місцеві підприємці змінять своє ставлення до багатьох речей.  Що це можливо, я переконався кілька років тому, коли за два місяці легалізував 300 робочих місць працюючи головою Лановецької РДА, – зауважив Василь Хомінець.

ДОВІДКА

Станом на 1 червня ц. р. кількість створених робочих місць становить 6188 одиниць. Разом з тим, ліквідовано 5161 робоче місце. Позитивний баланс складає всього 1027 робочих місць.

За інформацією департаменту економічного розвитку Тернопільської ОДА

ЦИФРА: 168,3 тисячі штатних працівників працюють на всіх підприємствах, установах й організаціях Тернопільщини.

За інформацією департаменту економічного розвитку Тернопільської ОДА

ЦИТАТА: «Основною проблемою означення безробіття залишається нестача робочих місць і гідна оплата праці. Так, на 1 червня ц.р. актуальними були всього 2298 вакансій. На одне вільне робоче місце в області претендувало 7 безробітних. В окремих районах кількість претендентів була значно більшою: у Збаразькому районі – 23, Зборівському, Чортківському – по 17, Козівському – 16, Кременецькому – 14».

В.о. начальника департаменту соціального захисту населення ТОДА Василь Буярський