У Тернополі десятки дідусів та бабусь плетуть маскувальні сітки для бійців АТО

Найстарші тернопільські волонтери плетуть маскувальні сітки і в’яжуть шкарпетки.

У Тернополі кілька десятків дідусів та бабусь плетуть маскувальні сітки для українських військових. Старенькі розробили графік і щодня крокують у світлицю управління соціальної політики міськради, аби зробити свій вклад у підтримку армії.

- До нас щодня приходять люди похилого віку на медичні процедури, – розповідає інструктор з трудової терапії Світлана Чайківська. –  Вони хотіли допомогти чимось воїнам. Волонтери запропонували нам разом плести маскувальну сітку. Ця справа нескладна і не потребує значних затрат сили, але завдяки такому заняттю в стареньких розробляються руки, кінцівки пальців, адже багато людей приходять до нас після інсультів і важких недуг. І ще тут вони можуть поспілкуватися між собою, поділитися своїми радощами і тривогами.

Старенькі вже виготовили три маскувальні сітки і передали їх на Схід бійцям з Тернополя. Також зв’язали двадцять пар шкарпеток і пошили десять маскувальних костюмів для снайперів, пише Наш день. 

- Це нескладна робота, – каже 71-річний пенсіонер Вільям Цегольник. -  У нас зараз війна, тож мусимо допомагати молоді, хто чим може. Не хочемо бути байдужими до того, що відбувається в нашій державі. Хлопці захищають українські кордони, а ми підтримуємо їм по можливості. Я приходжу майже щодня. Відбуваємо медичні процедури, а потім беремося за сітку.

Марія Стойко щодня відвідує соціальний центр і теж з радістю береться до роботи. Жінці 69 років і вона вже давно на пенсії. Все життя пропрацювала зв’язківцем. Зізнається, коли плете сітку, уявляє собі, як пригодиться вона хлопцям на Сході, як вони маскуватимуть нею БТР і бліндажі. А ще вона опікується старшими від себе дідусями і бабусями і, якщо потрібно, проводить їх додому.

- Нам допомагає лікарка, якій уже 83 роки. Вона трішки задихається, адже хворіє на астму. Але з охотою приходить, аби зробити свій вклад у таку хорошу справу. Я розумію, що ми робимо дуже мало. Але і від цього на душі стає світліше, що хоч так допомагаємо нашим воїнам, – зазначає пані Марія.

Літні волонтери запевняють, що працюватимуть для фронту, допоки не закінчиться війна, і робитимуть все для того, аби нашим сміливцям у зоні АТО стало хоч трішечки легше.