Наслідки фінансової кризи: чому на Тернопільщині мільйонні врожаї не радують селян

Про те, як фінансова криза, законодавчі новації в аграрній галузі вплинули на агропідприємства й власників землі Тернопільщини, йшлося за круглим столом.

Спілчани впроваджують у регіоні проект «Підвищення рівня ефективності державної політики в аграрному секторі Тернопільської області», а тому добре знають проблеми нашого села. За словами керівника проекту, голови громадської ради при облдержадміністрації Лариси Римар, для Тернопілля, де агропромисловий комплекс — провідна галузь економіки, виокремити проблеми АПК й окреслити шляхи їх розв’язання, — дуже важливо.

Підтримав цю думку головний юридичний радник проекту USAID «АгроІнвест» Павло Кулинич, зауваживши, що законопроекти, які нині ухвалюються і стосуються села, не завжди отримують схвальні відгуки експертів. Так, він звернув увагу на частину проекту закону щодо спрощення умов ведення бізнесу, яка стосується агропромислового комплексу. Документ дуже важливий і потрібний, але має низку недоліків. Зокрема, якщо тепер орендодавець і орендар домовляються, на який термін земля буде надана в оренду, то після того, як закон набере чинності, селянин не зможе менше як на 7 років укладати договір оренди. Це порушує права селян, переконаний Кулинич, і суперечить Конституції. Ще один підводний камінь цього закону — і сплата орендної плати винятково в грошовій формі. Нині — за домовленістю. Фахівці «АгроІнвесту» встановили, в якій формі селяни хочуть отримувати орендну платню, і з’ясували: більшість — у натуральній, адже утримують господарку. Окрім цього, новий закон звільнить орендодавця від відповідальності за нераціональне використання землі, бо він бере її в оренду без фіксації якості. Довести те, що виснажив землю, не буде можливості, адже держава фактично усунулась від контролю за якістю грунтів: Державна сільськогосподарська інспекція нині в стані ліквідації. Отже, землю орендодавець віддасть мінімум на 7 років, не матиме можливості контролювати її якість ані він, ані держава. За умови шаленого попиту на сільгосппродукцію в світі це призведе до виснаження і знищення українських грунтів. «АгроІнвест» розробляє пропозиції щодо мінімізації таких небезпек. Як сказав П. Кулинич, якщо ми не сформуємо умови для розвитку дрібного й середнього агробізнесу, фермерських господарств сімейного типу, великі агрохолдинги знищать наші села, пише Вільне життя. 

Директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Напора каже, що за статистикою в нас все прекрасно: торішній урожай зернових, цукрового буряка — мільйони тонн… Але на практиці — це не радує. Адже врожаю багато, земля експлуатується, але село не стає від цього багатшим. Навпаки — все більше в нього проблем, витрат. Цього року очікується, що всі землі в нас будуть засіяні, аграрії прогнозують урожай не гірший як торік. Але вже на початку року є негативні тенденції. Одна з них — неузгодженість у законах. Багато мовиться про дерегуляцію, зменшення кількості дозволів. А на практиці часто трапляється так, що один закон, ухвалений Верховною Радою, і один звільняє від дозволів, інший зобов’язує їх отримати.

Присутні наголосили, що законопроекти, які стосуються села, часто спрямовані на захист агрохолдингів, а не дрібного й середнього агровиробника. І в цьому велика проблема України. Тривожним дзвінком є те, що вся система агробізнесу нині зводиться до того, що потрібно швидко виростити врожай, завантажити у вагон і вивезти за кордон. При такому підході тваринництво не вигідне. А в усьому світі саме воно цінується і підтримується, бо дає додану вартість.

На завершення розмови Лариса Римар наголосила: всі інституції, які опікуються селом, зобов’язані ініціювати прийняття рішень, що підтримуватимуть власного виробника, фермера, створять для нього умови для розвитку. Тоді в нас будуть і врожаї, і робочі місця, і доглянуті села.