Сьогодні тернополяни відзначають свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

Воздвиження — осінь назустріч зимі суне. 27 вересня — свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього або, як кажуть у народі, Здвиження. Воно належить до 12 найбільших церковних празників. У цей день люди вшановують розп’яття і смерть Ісуса Христа, а тому дотримуються строгого посту.

Історія становлення празника Воздвиження сягає сивої давнини. Супроводжується воно численними легендами і переказами, водночас переплітаючись з історичними подіями. Ще у 326 році святою Єленою, матір’ю царя Костянтина Великого, було віднайдено святий Господній Хрест. Перебував він під храмом язичницької богині Венери. Оповідають, що на тому місці знайшли аж три хрести та дощечку з написом, зробленим на прохання Понтія Пилата. Аби дізнатися, на якому саме хресті був розіп’ятий Син Божий, патріарх Макарій по черзі прикладав кожен хрест до покійного. Після доторку хреста Господнього, померлий ожив.

Згодом у 335 році за наказом Костянтина Великого на Голгофі в Єрусалимі відбулося посвячення храму Христового Воскресіння. Наступного дня там провели урочисте піднесення знайденого хреста, під час якого люди сторазово взивали «Господи помилуй». Ця подія стала початком празника Воздвиження.

Відтоді щороку 27 вересня священнослужителі виносять святий Хрест на прославлення, поклоніння  й благочестиве цілування вірними. Адже, за словами Йоана Золотоустого, ця святиня — трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест — це воля Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної.

У народі кажуть, що свято Воздвиження Чесного Хреста приносить із собою холод, перші заморозки. За народними прикметами «земля на Здвиження ближче до зими движеться», «Воздвиження тепло зрушує, а холод насуває», «Воздвиження каптан з плечей стягує — кожух натягує». Якщо у цей день вітер з північного боку, слід чекати теплого літечка наступного року.