Куди веде МРІЯ

Чи зможе компанія, яка вже рік балансує на межі банкрутства, зберегти свої позиції на аграрному ринку?

Технічний дефолт, величезні борги, скандал навколо екс-власника компанії Івана Гути, якого звинуватили у відмиванні грошей – ось неповний перелік меседжів, які не сходили зі сторінок не тільки вітчизняної, але й світової спеціалізованої преси весь минулий рік, і зуміли істотно підірвати імідж агрохолдингу «Мрія»та аграрної галузі України в цілому. Однак на тлі всіх негативних новин компанія зуміла провести і посівну, і збиральну кампанії та має план виходу з кризи. Шанси врятувати колись одного з лідерів галузі є, впевнені експерти

Чи є життя після дефолту

Найближчим часом агрохолдинг «Мрія» повинен представити кредиторам план реструктуризації боргу. Про це, посилаючись на свої джерела, заявило агентство Debtwire, якеспеціалізується на борговий інформації. За його даними, на сьогоднішній день компанія заборгувала кредиторам близько $ 1,24 млрд. У серпні обговорювався варіант списання 75% цієї суми, однак кредиторів він не влаштував. Новий план розробили після тривалих консультацій з двома комітетами кредиторів (один представляє інтереси власників облігацій, другий - банків). Але головна інтрига, яка турбує вітчизняний аграрний ринок вже другий рік поспіль, - чи зможе «Мрія» втримаються на плаву і зберегти свої позиції в галузі?

Нагадаємо: «Мрія» оголосила про технічний дефолт у серпні 2014. Тоді вона повідомила держателів своїх паперів на суму $ 400 млн. про фінансові труднощі, які, нібито, не дозволяють їй розрахуватися за поточними зобов'язаннями, розмістивши відповідне оголошення на Ірландській фондовій біржі (ISE). «Група не здійснила процентні та амортизаційні платежі по деяких зі своїх боргових зобов'язань і знаходиться в активних дискусіях з відповідними кредиторами», - йшлося в повідомленні. Пояснюючи причини своїх труднощів, топ-менеджмент «Мрії» посилався на складну економічну ситуацію в Україні, зростання витрат на вирощування продукції на тлі зниження закупівельних цін на неї і проблеми з залученням фінансових коштів. Компанія внесла до списку факторів, які поглиблюють кризу, також військові дії на Донбасі. Вітчизняні експерти аграрного ринку спочатку сприйняли аргументи «Мрії» з неабиякою часткою скепсису. За словами аналітика компанії ААА Марії Колесник, причинами дефолту компанії є не стільки загальноринкові фактори, на які вона посилається, а приватні нюанси ведення бізнесу. «Мрія» в останні роки робила наголос на цукровий і картопляний напрямки. Ціни на картоплю і на цукор донедавна були досить високими. Так що, швидше за все, до дефолту привели борги, накопичені в минулі роки», - відзначала Марія Колесник.

За даними Dragon Capital, у 2013 році «Мрія» увійшла до списку українських компаній, що лідирують за обсягами залучення грошових коштів на зовнішніх ринках ($ 400 млн. під 9,75%). Але, мабуть, головним фактором ризику стали проблеми з управлінням компанією. Адже інші агрохолдинги, що працюють в таких же умовах, як і «Мрія», не скаржилася на те, що знаходяться на межі банкрутства. Не дивно, що родині власника «Мрії» Івана Гути так і не вдалося знайти спільну мову з кредиторами. У лютому 2015 року компанія де-факто перейшла під їх контроль. Щоб отримати хоча б частину своїх грошей, кредитори почали робити спроби врятувати компанію. Були проведені кадрові перестановки - «Мрію» очолив один з найсильніших топ-менеджерів на аграрному ринку Саймон Чернявський (раніше він працював у агрохолдингах HarvEast Ріната Ахметова і «РоАгро» Сергія Тігіпка). Він представив кредиторам свою антикризову програму, і, судячи з того, що «Мрія» змогла провести не тільки посівну, але й збиральну кампанії, перші результати стабілізації вже є.

Що посієш те й пожнеш

Втім, в експертному середовищі досі немає єдиної думки, чи вдасться кредиторам і топ-менеджменту все ж реанімувати агрохолдинг. «Мрія» примудрилася істотно зіпсувати свою репутацію. «Ходять чутки, що у компанії досі є великі проблеми зі стабілізацією земельного банку. Незрозуміло, скільки угідь вона обробляє, і на які з них має зареєстровані права оренди», - відзначає аналітик «Української аграрної асоціації»Мар'ян Заблоцький. Не для преси експерти додають, що проблеми зі стабілізацією земельного банку пов'язані з шахрайством і виведенням частини землі попередніми власниками. Днями з'явилася новина про те, що агрохолдинг в рамках оптимізації земельного банку має намір продати права оренди близько 10 тис. га і придбати ще 5-6 тис. га. Коментуючи плани компанії, Саймон Чернявський підтвердив припущення експертів про проблеми з земельним банком. За його словами, при переході контролю над компанією до кредиторів, колишній менеджмент «Мрії» заявляв про земельний банк в 260 тис. га. Однак, в ході аудиту з'ясувалося, що ця цифра далека від дійсності. Станом на сьогодні компанія повністю контролює 180 тис. га.

«З «хороших новин», які можуть сприяти виведенню «Мрії»з кризи, можна відзначити той факт, що її земельний банк зосереджений в найбільш хлібних регіонах країни», - додає Заблоцький.

За словами представника USAID Олександра Каліберди, новій команді вдалося хоча б частково стабілізувати бізнес. «Видно, що вони вживають необхідних заходів, і результати є», - говорить експерт. Детальніше обговорювати нюанси антикризової стратегії «Мрії» експерт відмовився, посилаючись на те, що відкритої інформації на цю тему зараз вкрай мало. «І, можливо, це правильно», - підсумовує Каліберда. Варто відзначити, що охочих прокоментувати сьогоднішню ситуацію навколо «Мрії» набагато менше, ніж рік тому. Авторитетні експерти, з якими намагалися поспілкуватися «Контракти», заявляли або про те, що не обізнані про останні зміни в компанії, або просто відмовлялися говорити, не називаючи причин.

Побічно цей факт може свідчити про те, що «Мрія» частково обмежила потік інформації. «Відомо, що компанія в минулі роки дуже постраждала від внутрішньої корупції. По суті на базі цілком легального бізнесу була створена схема із залучення позикових коштів, шансів повернути які не було, - вважає Мар'ян Заблоцький. Головне, що вдалося антикризовому менеджменту - провести масштабні кадрові рокіровки, а значить - ліквідувати цю схему. Але насправді «Мрія» не придумала нічого унікального. Зараз щонайменше один вітчизняний агрохолдинг ризикує повторити долю «Мрії», а протягом найближчого року таких буде вже, як мінімум, 2-3», - упевнений Заблоцький. Стверджувати подібне йому дозволяє аналіз ринкової звітності компаній, яка, м'яко кажучи, викликає недовіру.

Втім, як вважає Олександр Каліберда, ризики є і у цілком прозорих холдингів. «Економічна ситуація в країні складна. Значна частина компаній має борги, демонтовані в іноземній валюті. А оскільки ціни на світових аграрних біржах останнім часом демонструють спадаючий тренд, розрив у фінансових потребах і можливостях аграріїв може тільки рости. І якщо раніше цей розрив легко покривався, то зараз знайти необхідні темні кошти вкрай складно, а якщо гроші є, то вони непомірно дорогі для бізнесу», - підсумовує Олександр Каліберда.

Кому належить «Мрія»

Якщо факт втрати компанії сім'єю Гут не викликав у ринку сумнівів, то перехід Саймона Чернявського породив чутки. «Олії у вогонь» підлила і команда, яка перейшла разом з новим генеральним директором з HarvEast. У пресі відразу з'явилася інформація, що, мовляв, «Мрію» тепер можна вважати «спільним проектом» Ріната Ахметова і «оточення Яценюка». Ніби-то, навіть призначення голови тернопільської ОДА Степана Барни було сплановано з метою підтримати переділ активів «Мрії».

У самій «Мрії» говорять про кредиторів, але їх склад у розрізі боргового портфеля компанії в 1,2 млрд. доларів розкривати відмовляються. Згідно з інформацією з відкритих джерел, банк Ахметова ПУМБ, про який так багато пишуть останнім часом, дійсно є кредитором «Мрії», але далеко не найбільшим. Компанія винна йому близько $ 25 млн. і на тлі бондхолдерів (великі інвестиційні компанії Dupont, Pioneer, Ashmore та ін.), «Промінвестбанку» і МФК, боргові зобов'язання «Мрії» перед якими становлять близько $ 500 млн., $ 140 млн. і більше $ 120 млн. відповідно, навряд чи може розраховувати на вирішальний голос у комітеті кредиторів. Ну і на тлі вже існуючих проблем сумнівно, що Ахметов взяв би на себе такий складний актив.

Найвірогідніше, призначення Чернявського на пост гендиректора «Мрії» - результат його активної позиції і правильних знайомств в бізнес-середовищі, передусім - європейському. Його рекомендував фінансовий радник комітету кредиторів та давній знайомий Чернявського Джованні Сальветті, керуючий директор і співголова Rothschild & Cо в Росії та СНД. До речі, на цю позицію претендував і колишній глава групи «Креатив» Юрій Давидов. Зрозуміло, що новий гендиректор привів із собою команду фахівців, яким він міг би довіряти, тим більше, що часу на формування команди у нього не було. Чернявський розраховує, що вже цього року «Мрія» вийде на позитивну EBITDA. А вже в 2016 році цей показник може досягти $ 100-150 / га, до 2019 му- $ 350-400 / га. Щоб досягти таких результатів, команда Чернявського готує п'ятирічний бізнес-план, який, крім іншого, чітко пропише програму реструктуризації боргів, чого, власне, і домагаються кредитори. Звучить оптимістично, а результати покаже час.