Тернопільську медицину треба різати по живому

Міжвідомча комісія з реформування, структуризації медичної галузі та вироблення концепції розвитку охорони здоров’я в Тернопільській області затвердила четверту редакцію програми реформування медицини області. Найсуттєвіших змін у документі зазнав четвертий етап трансформації системи медичного обслуговування – страхова медицина. Втім чимало зауважень у представників комісії було і до добре відпрацьованих моментів.

У результаті голова комісії, а по сумісництву ще й ректор ТДМУ ім. І. Горбачевського  та основний реформатор Тернопільщини Леонід Ковальчук наголосив, що документ навіть після четвертої редакції не є остаточним. Основні проблемні моменти системи реформування медицини він озвучив перед журналістами «Номер один».

Медицину треба різати по живому

– Основна проблема галузі охорони здоров’я не у відсутності коштів, а в тому, що вони використовуються не раціонально, – починає бесіду Леонід Ковальчук. – У 2011 році на медицину області спрямовано понад 700 млн. грн. В середньому в області 86% фінансування галузі витрачається на утримання ліжкового фонду. Будь-який головний лікар підтвердить, що у нас є зайві лікарняні ліжка і в оптимізації ліжкового фонду є велика необхідність. Водночас у медицині існує показник плану ліжко-днів, який обставини змушують медиків виконувати на 100%. Ось що виходить: розрахунок фінансування на район визначається з розрахунку на одного жителя. У кожному районі ця сума різна – приблизно 400-500 грн. Сьогодні у кожному районі 50% ліжок зайві. Є хворі, яких можна було б пролікувати амбулаторно, натомість їх кладуть у лікарню, щоб виконати план ліжко-днів. У наших лікарнях половина хворих з фурункулами (у народі – прищі – авт.) чи наривами, яким також не обов’язково під час лікування перебувати у стаціонарі. Інший нюанс – медики цілеспрямовано затримують виписку хворого. Буває, що хворий пішов додому, а історія хвороби далі ведеться. І це звична практика у наших лікарнях. Половина ліжок фінансується, а хворого нема. Кошти з пустих ліжок можна було б спрямувати на забезпечення закладу медикаментами, обладнанням. Скажете, витрати на комунальні послуги та обслуговування приміщень однаково залишаться, але гляньте на співвідношення заробітної плати та комунальних послуг. Цей показних становить 8 до 1.

На думку Леоніда Якимовича, зекономлені кошти потрібно спрямувати на первинну ланку, а саме – фельдшерсько-акушерські пункти.

– Звісно, комусь не вистачить місця у стаціонарі, тому пенсіонерам доведеться піти на заслужений відпочинок. Сьогодні їх у галузі майже 30%, – каже ректор. – Інша проблема у розпорошеності ліжок та недостатній кваліфікації лікарів. В Україні на одного хірурга припадає 45 операцій у рік, включаючи ті  ж самі врослі  нігті та нариви. Хірург, який протягом року проводить менше 200 операцій, втрачає кваліфікацію, тому більшість показників натягуються штучно.

Між медиками створять здорову конкуренцію

Як розповів Леонід Якимович, під час останнього засідання міжвідомча комісія врахувала помилки, які допустили пілотні регіони, та робота над документом продовжуватиметься. Комісія прийняла рішення найближчим часом відвідати дві пілотні області – Вінницьку та Дніпропетровську, аби проаналізувати їхні успіхи на невдачі.

– Проект реформування – об’ємний та виважений документ. Не думаю, що найближчим часом комісія зможе видати усі рекомендації, адже до концепції потрібно підходити дуже виважено. Слід проаналізувати всі плюси і мінуси, прорахувати результати певних кроків. Видати якісний продукт можна тільки після глибоко аналізу перших кроків реформування у пілотних областях. До того ж, при реформуванні ми повинні виходити з інтересів пацієнта та умов для медичних працівників. Мова йде не тільки про умови роботи, а й проживання, каже Леонід Ковальчук.

Зараз комісія переходить до другого етапу роботи. Вона розіслала свої напрацювання по всіх районах та районних лікарнях і звернулася до лікарів з проханням дати свої рекомендації. Втім жодної пропозиції на адресу комісії досі  не надійшло.

– Такий підхід є неправильним. Не можна стояти осторонь процесу, а потім нарікати, що якісь кроки зроблені неправильно. Уже сьогодні документ викликає багато суперечностей. Перша з них стосується поняття «маршрут пацієнта». Його малюють наступним чином: пацієнт іде до лікаря загальної практики сімейної медицини, той дає направлення і скеровує хворого до конкретного фахівця, останній при потребі направляє до фахівця третього рівня. При такому маршруті пацієнт до третього рівня надання допомоги може і не доїхати. З іншого боку, сьогодні культура населення настільки піднялася, що людина сама знає, до якого фахівця з певними симптомами йому потрібно йти. Тому я особисто не готовий сьогодні сказати, що таке маршрут пацієнта. Сподіваємося, відповідь на це запитання дасть система, яку ми зараз намагаємось запустити – це тотальна система запису пацієнта на прийом. Розумію, що в селі поки що це не зовсім можливо, але поступово ми до цього дійдемо. Слід подумати, як це краще зробити, адже живі черги у лікарнях не викорінити. Можливо,  частина хворих приходитиме на прийом по запису, решта – у чергу. Кожна людина зможе записатися до того лікаря, до якого вона хоче. Таким чином і між медиками буде конкуренція, що стимулюватиме їх працювати краще. Вже закуплено обладнання – потужні сервери, програма активно розробляється. Найближчим часом стануть відомі електронні адреси, за якими можна проводити записи не тільки для консультації, а й для обстеження, – ділиться планами Леонід Ковальчук.

Третю лікарю області не віддадуть

Ще одним болючим питанням реформування є створення окружних лікарень. Наказом Міністерства охорони здоров’я України визначено критерії для визначення окружної лікарні. В одному з перших пунктів зазначено, що вона повинна бути в центрі регіону, аби пацієнтам було зручно діставатись до медичного закладу з усіх куточків. Заліщики не підпадають під цей критерій, але вони мають прекрасну базу з новітнім обладнанням. Цілком логічно, що ЦРЛ може претендувати на статус окружної, оскільки вона здатна забезпечити необхідним не тільки пацієнтів, а й медиків. Звідси й виникають суперечності у документах та дискусії серед медиків.

– Нам не можна ставити жорстко питання про дотримання всіх прописаних вимог, а визначати, хто може забезпечити найкращі умови. Я переконаний, що в ході роботи до цього наказу будуть внесені зміни. Рано чи пізно в Україні таки буде страхова медицина. Тоді назріє питання підписання по цьому виду допомоги договору з лікувальним закладом, але якщо у лікарні не буде умов, то можуть виникнути серйозні питання, – прогнозує ректор.

Інша проблем в тому, що в області побутує викривлене розуміння медичного реформування. Усі чекають на концепцію, а поки її немає, ніхто нічого не хоче робити. Натомість для реформи потрібні передумови. Це довготривалий процес, який потребує багато зусиль.

– Ось, наприклад, третя міська лікарня. Ще жодних рекомендацій не було, а вже виникла дискусія, мовляв, будуть закриватися відділи, скорочувати працівників. Нещодавно у мене відбулась зустріч з мером Тернополя Сергієм Надалом. Ми знайшли повне взаєморозуміння. Якщо ми говоримо про тернопільський округ, скажіть, будь ласка, це не готова окружна лікарня? Вона в змозі на сьогодні прийняти пацієнтів з навколишніх сіл і взяти на інтенсивне лікування ургентних хворих. Щоправда, заклад повинен перейти в обласне підпорядкування. Зізнаюсь чесно, вперше за стільки років з’явилась можливість знайти взаєморозуміння із владою різних рівнів. І мер не заперечує при необхідності передати цю лікарню у підпорядкування обласного управління, для того щоб вона могла стати окружною.

Журналісти поцікавились у міського голови Сергія Надала, на яких умовах лікувальний заклад буде передано в підпорядкування області  і що чекає пацієнтів, закріплених за цією лікарнею. Як з’ясувалось, висловлювання двох авторитетних осіб кардинально різняться між собою. Мер інформацію про згоду передати заклад спростував. Він назвав її всього лише чутками і зазначив, що ніхто нікому нічого передавати поки не збирається.