Тернопільська поезія померла?

У серпні Тернопіль сколихнув поетичний спам, розповсюджений невідомими, – уривки з віршів молодих тернопільських поетів на багатьох стовпах, рекламних білбордах та сіті-лайтах. Межею «зверхності» стало розміщення біля тернопільського ставу «Скелету тернопільської поезії» — металевої конструкції, завішаної листівками та плакатами з віршами.

«Частина віршів були взяті з давно закритого сайту давно закритої Літературної Студії 87. Більшість авторів більше не пише. Частина аркушів — порожні. Ці вірші ніким не написані. Частина порожніх аркушів підписані автором. Ці тексти вони не створили. Якщо ви дотичні або були дотичними до тернопільської поезії, швидше за все, один із листів — ваш. Ви там будете висіти, поки не зірвуть. Якщо вас там немає, можливо, ви мали бути на одному з порожніх аркушів. Якщо вам сподобався якийсь текст із цього скелету, розкажіть про нього, будь ласка. Вони ж бо усі прекрасні. Вони заслуговують не бути забутими», – йдеться у зверненні.

А нещодавно поблизу “скелету” з’явилась і “могила”. На “пам’ятній плиті” зазначено, що тернопільська поезія померла. З символічної могили стирчать навушники, у яких грають записи минулих поетичних читань, пише Погляд.

Інсталяція існуватиме впродовж одного тижня, тому що за цей час заряд вичерпається повністю і у навушниках стане тихо назавжди.

Також ви можете принести туди букет квіточок, поставити свічечку або особисто кинути жмуток землі, – кажуть ініціатори незвичної акції.