На Тернопільщині 40 юнаків проходять службу з мітлою в руках замість зброї

Цьогорічна весняна призовна кампанія вийшла на фінішну пряму. Військові комісаріати відправляють до лав Збройних Сил та інших військових формувань України останні партії юнаків призовного віку. Проте зі зброєю служитимуть не всі.

Певна кількість призовників по всій державі замість автоматів візьмуть у руки мітли й інший «невійськовий» реманент. Вони обрали альтернативну (не військову) службу.

Останнім часом цей вид служби набирає популярності серед молоді. І це попри те, що вона на півроку довша за звичайну. Приміром лише на Тернопільщині, де весною до армії призвали 545 юнаків альтернативу обрали понад 10 призовників. Про це «Номер один» повідомив представник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Василь Лабай.

Альтернативна (або невійськова) служба існує в Україні з кінця 1991 року. Вона дозволяє призовникам, віра яких забороняє братися за зброю, законно відбувати «мирне» служіння суспільству.

– Про ухилення від служби в армії юнака не йдеться. Є відповідний закон, який регламентує такий вид служби. Проте, віруючі обов’язково мають довести свою причетність до тієї чи іншої релігійної організації довідкою з печаткою та підписом керівника церковної громади, – пояснює Тернопільський обласний військовий комісар полковник Олег Довгалюк.

Зараз на теренах області таку службу проходять понад 40 юнаків. Альтернативним варіантом можуть скористатися призовники декількох релігійних конфесій нетрадиційних для України. Серед них протестанти, кришнаїти, п’ятидесятники, Адвентисти сьомого дня, Євангельські християни баптисти та інші. Як правило, «альтернативщиків» відправляють на підприємства, установи, організації, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством. У Тернополі, зокрема, – до тролейбусного депо, парків, будинків культури, ЖЕКів тощо.

Андрія Носевича – свідка Єгови – призвали на альтернативну службу восени минулого року. Вже понад півроку юнак працює у Тернопільському парку ім. Т. Шевченка на посаді підсобного робітника. Роботу виконує різноманітну. Замість окопа хлопець копає рови під бордюри, а замість зброї у руки бере мітлу чи пензля. Восени листя згрібає, зимою сніг відгортає, весною лавки фарбує.

За словами юнака, робота не є легкою, проте йому подобається. Заробітну плату хлопець отримує невелику, крім того, з неї йдуть додаткові відрахування державі.

– У Біблії є такі слова: «Хто візьме у руки меча, той від нього і загине». Щоб не вчитися мистецтву війни, я обрав альтернативну службу. Так поступають наші одновіри по всьму світу, – зізнається Андрій.

Товариш Андрія по «службі» Дмитро Реус, якому до «демобілізації» залишилося півроку пояснює, що навчання із застосуванням зброї суперечить поглядам свідків Єгови, адже Біблія вчить не брати її до рук і не використовувати проти інших людей.

– Через такі переконання у деяких країнах світу, де непередбачена альтернативна служба, наші одновіри сидять у в’язницях. До речі, у мого друга, за радянських часів, батько також через релігію сидів у тюрмі, – говорить Дмитро.

А під час Першої та Другої світових воєн відмову стати до лав армії розцінювали як зраду, за яку могли засудити до смерті.

Андрій та Дмитро – не перші «солдати» у парку, каже його завідуюча Богдана Олещук. Тут альтернативну службу тернопляни почали проходити десь з 1997 року.

– Проблем саме з цими хлопцями немає. З ними легко працювати, вони доброзичливі і порядні, старанно виконують доручену роботу. Хоча раніше у нас «служили» різні. Були, мабуть, як і в армії – всякі, – говорить Богдана Олещук.

Юнаки, котрі пройшли альтернативну службу, отримують, як і строковики, військовий квиток.

– Хтось підтримує воєнну безпеку держави, а ми екологічну, – кажуть Андрій та Дмитро.

Але в разі загальної мобілізації, таких солдатів однаково призовуть в армію, говорять у гарнізоні. Адже на відміну від альтернативної служби, альтернативної війни – не буває.