На Тернопільщині люди, щоб потрапити у поліклініку, чекають весни

У школу та у садочок діти ходять пішки більше чотирьох кілометрів. Літні люди, щоб потрапити у поліклініку, чекають весни. Адже бояться замерзнути дорогою.

 Сьогодні, щоб дійти до найближчої зупинки транспорту, жителям села Охримівці Збаразького району слід йти не менше п’яти кілометрів глибокими снігами. Місцеві жителі кажуть, що живуть у глушині, схожій на повоєнну. Власне, у такій "ізоляції" перебуває багато віддалених від Тернополя сіл нашої області. Однак Охримівці — всього за 15 кілометрів від обласного центру! Колись, пригадують місцеві, звідти всі на роботу в Тернопіль їздили.

Пішки - страшно

Рейсовий автобус зупиняється на трасі, у Чернихівцях. Із Тернополя туди їхати хвилин двадцять. Вказівник скеровує на дорогу, яка веде в Охримівці. Виходжу… у поля. Тут немає ані людських слідів, ані слідів коліс будь-якого транспорту. Дорогою бачу двох лисиць, які, схоже, зовсім не бояться людей. Через півтора години доходжу до села. У крайній хаті живе самотня бабуся. Марії Худачок - 82 роки. Їй важко ходити, тож вона не може навіть собі їсти приготувати. Близьких нема - чоловік і двоє синів давно повмирали.

- Раніше внуки часто приїжджали, - розповідає старенька. - Вони у Тернополі живуть. Привозили мені і їжу, і хліб, і все, що потрібно. Я ж сама вже не можу навіть у магазин сходити чи води принести. Але відколи відмінили автобус, не приїздить до мене ніхто. Пішки йти важко і страшно, а замовляти машину – дорого. Внуки не є багатими, тож не можуть собі цього дозволити.

Жінка каже, що самій жити їй страшно. Роки вже ті, що поміч потрібна.

- Тепер у нас, як після війни, - плаче пані Марія. – Добре, хоч сестра милосердя до мене навідується. Ось - хліб принесла, макарони. Якось протягну ще.

Село Охримівці колись було втричі більшим, ніж зараз. Раніше тут жило майже 700 осіб. Залишилися лише 218. Молодь виїхала до міста, старші помирають.

У школу - конями

Утім, живуть тут і багато сімей з дітьми. Тільки от проблема: і школа, і дитячий садочок - у сусідньому селі Травневому. Йти туди — чотири кілометри. Раніше автобусом возили дітей на навчання вранці та забирали ввечері. Тепер і в хуртовину, і у відлигу треба добиратися своїм ходом. Дорога займає близько години.

- Автобус справно їздив більше десяти років, а на початку грудня його зняли, - каже бухгалтер сільради Марія Кравець. - Люди якось рятуються — допомагають один одному. Той, хто має коней і сани, вранці збирає всіх сусідських дітей і везе на науку. Хоча й так у мороз та хуртовину їхати півгодини для дітей - не дуже добре.

Багатодітна мати Надія Любунь, як ніхто, знає цю біду. У жінки - троє синів-школярів. Окрім того, вона ще й зараз вагітна.

- Діти повертаються зі школи із мокрезними ногами, - нарікає жінка. - Страшно їх відпускати в школу. Як похворіють — що робитиму? Та й за себе страшно. Добре, що чоловік має машину і в пологовий може завезти. Але як замете — то взагалі не виїдеш звідси!

У сільській раді кажуть, що про "ізоляцію" села повідомляли у відповідне управління обладміністрації та у Збаразьку районну адміністрацію.

- Зі Збаража нам надіслали відповідь, - розповідає сільський голова Охримівців Ганна Добровольська. - Вони написали: якщо приватний перевізник не відновить маршрут, то перед обладміністрацією поставлять питання про заміну автоперевізника. Але жодних термінів, на жаль, у листі не вказали.

Перевізник мотивує відміну маршруту тим, що через погоду стан дороги - аварійно небезпечний. Однак, як я переконався, кам’яна дорога, що веде із села до траси, – нею і їздив автобус - прогорнута та розчищена від снігу. Так, вона вкрита вибоїнами, але там постійно їздять легківки. Натомість дорога з Охримівців до Травневого — небезпечніша. Там місцевість – горбиста, тому проїхати транспорту складно.

- Місцеві підприємці допомагають — постійно за власний кошт розчищають дорогу, - пояснює сільський голова. – Її, до речі, ніхто не хоче брати на свій баланс. Ми, як сільська рада, теж не можемо виділяти кошти на її утримання, адже шлях лежить за межами Охримівців.

До міста - пішки

Дорога, якою їздив автобус, навіть не позначена на карті. Вона дійсно не числиться за жодним автодором чи адміністрацією. Її доволі давно побудували місцеві фермери. Тепер інші підприємці тримають шлях у належному стані. Тож я вирішую вибратися із села саме тією дорогою. Йти нею трохи довше, але все ж не потрібно пробиратися через засипані снігом поля.

- Дійти до траси - це ще не все. Далі потрібно йти узбіччям кілька кілометрів до автобусної зупинки, що у Шляхтинцях, - попереджають місцеві. - Просто на трасі автобуси на ваше прохання не стануть. Загалом, аби добратися до міста, ми проходимо кілометрів вісім пішки.

Йду дорогою-“привидом” у напрямку Тернополя. Назустріч їде легківка. Але йти все одно лячно, адже довкола багато слідів лисиць і собак. Трохи далі, на узбіччі, велика пляма крові на снігу. Навколо неї багато слідів і шерсті тварин. Припускаю, що там тварини когось загризли. Лише через годину швидким ходом виходжу до траси. Потім ще кілька кілометрів - трасою. Як цей шлях мають подолати літні люди, для мене залишається таємницею. Хоча їм більше, як мені, треба у поліклініку чи хоча б до стоматолога.

До речі, у касах автовокзалу досі продають квитки на автобус до Охримівців, хоча за таким маршрутом транспорт не їздить уже два місяці.

Перевізник Іван Бічак запевняє, що возитиме дітей до школи з Охримівців у Травневе власним коштом. Однак маршрут цією дорогою він не може погодити навіть із Держінспекцією (ДАІ). Тож автобус у село найближчим часом не поїде.

- Дороги, якою раніше проходив маршрут, немає навіть на карті, - розповідає перевізник. - А ділянка від Охримівців до Травневого — взагалі аварійно небезпечна. Там звичайна сільська ґрунтовка йде поміж горбами. Один наш автобус потрапив уже там в аварії. Тепер, після аварії у Бродах, за це взялися серйозніше. До речі, я власним коштом забезпечу мікроавтобус, який возитиме дітей до школи і назад.

Дорогу, якою автобуси раніше їздили, ніхто не хоче ремонтувати, адже, як пояснює чоловік, на неї немає жодних документів. Лише якщо за цей шлях хтось візьметься, а відтак ДАІ погодить маршрут, рейс до Охримівців підприємець відновить.