У Тернополі відбувається тотальний наступ на зелені насадження

У найзеленішому місті України, принаймні так себе позиціонує Тернопіль, кількість зелених насаджень на одного жителя у три рази менша від норми.

Про це повідомив голова Громадської ради з питань екології Тернопільської міської ради Олександр Філь. З кожним зрубаним деревом тернополяни втрачають сотні кубічних метрів свіжого повітря. Представники екологічної громадськості переконані, що вирубка та висадка дерев в обласному центрі відбуваються хаотично, тому частина нових насаджень, або не приживаються взагалі і гинуть, або неефективно виконують свої функції.

Деревам стрижка «налисо»

Здавалося б, про яке озеленення може йти мова у лютому. Тут би зі снігом впоратись, а не про зелені насадження думати. Та насправді у році немає такого місяця, коли б не треба було піклуватися про зелені насадження міста, переконують спеціалісти, особливо, коли рослинність обласного центру переживає свої не найкращі часи.

Тема озеленення не має прив’язки до пори року, тому що кожного дня наше життя залежить від сонця та рослин. У результаті їх взаємодії утворюється та очищується повітря, листя дає нам кисень, утримує воду та дає живильну енергію. Ми часто говоримо про те, що висаджуються нові дерева, але ніхто не знає, скільки їх вирубується.

В науковій роботі професора Олени Бурак під назвою «Економічне регулювання розвитку системи озеленення міст та регіонів України в умовах урбанізації» наведено дані, скільки квадратних метрів зелених насаджень повинно припадати на одну людину, що проживає в місті. У Тернополі цей показник становить 6,1 квадратних метра на одну людину при державній нормі 20 кв. м. Натомість у Донецьку цей показник становить 16,4 кв. м, Луганську – 22,1 кв. м. Державний показник визначається потребою людини мати чисте повітря та воду. Другий компонент – це естетичний вигляд міста. Враховуючи статистичні дані, можна сказати, що зараз в обласному центрі та області в цілому відбувається тотальний наступ на зелені насадження. По-перше, варто врахувати ситуацію з підрізкою дерев. Ця процедура має відбуватись фахово. Дерево не має залишатися просто стовбуром, адже після такої стрижки «налисо» воно просто не виживе і не буде якийсь час виконувати свої головні функції. Подібну ситуацію можна побачити біля театру та на вул. Слівенській зі сторони котеджів, – повідомив в ефірі телеканалу ІНТБ голова Громадської ради з питань екології при Тернопільській міській раді Олександр Філь.

За даними фахівців, 1 га зелених насаджень очищує в рік 18 млн. куб. метрів повітря і приймає в себе 70 тонн пилу. У населених пунктах висаджують дерева різних категорій. Перша категорія – це дерева, які виконують естетичну функцію. Вони, як правило, невеликих розмірів. Друга категорія – дерева, які вбирають шкідливі речовини з повітря, тобто фільтратори. Однак ув’язнені нами у бетон, вони не можуть виконувати своїх функцій у повній мірі.

А ось що стосується висадки у містах плодових дерев, то це взагалі не рекомендовано робити. Плодові дерева у Тернополі можуть бути представлені у місті тільки хіба-що на приватних садибах, де людина самостійно регулює процес посадки, штучного формування крони та догляду за деревами. Інакше вони накопичуватимуть велику кількість важких металів і використовувати їх плоди для споживання дуже небезпечно. Натомість проконтролювати у цьому випадку дітей і переконати їх, що їсти «заборонений плід» не можна, ще складніше. Слід зауважити, що більшість таких дерев є самосівами. Важливо також знати не лише, скільки дерев висаджено, а що саме висаджено, чи доглядають за цим деревом.

– На будь-яку посадку зелених насаджень з метою озеленення населених пунктів має бути відповідний дозвіл, пояснює «Номер один» голова Громадської ради при Держекоінспекції в Тернопільській області Галина Проців. – Держуправління охорони природного навколишнього середовища в Тернопільській області здійснює погодження висадки згідно з планом (проектом). У нормативних документах передбачено, на якій відстані одне від одного мають висаджуватись дерева, який вид чи сорт дерева можна використовувати в конкретному випадку. Аналогічна ситуація з вирубкою дерев. Тобто держава веде контроль за вирубкою та висадкою дерев, але звичайні жителі області цього не відчувають. З огляду на те, що все далеко не так ідеально, виникає запитання, чи достатній у нас цей контроль?

Влада і громада – самі по собі

За словами Галини Проців, у жодному населеному пункті області, в тому числі і в Тернополі, немає відповідного обліку зелених насаджень, хоча на законодавчому рівні врегульовано процедуру інвентаризації зелених насаджень в  населених пунктах України. Відтак контролювати динаміку зміни кількості зелених насаджень дуже складно, тим паче, що органи влади на співпрацю з громадськістю йдуть не охоче, а більшість інформації для людей взагалі є закритою і таємною. Зі зміною законодавства у частині містобудування участь громадськості в обговоренні питань вирубки та висадки зелених насаджень загалі зведено до мінімуму.

- На державному рівні діє «Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» (згідно Указу Президента України від 24.03.2012 року № 212/2012). В кожній області розроблені першочергові заходи щодо реалізації даної Стратегії. Чи зможе звичайний громадянин отримати інформацію щодо їх виконання, якщо члени громадських рад не можуть отримати відповіді від органів, при яких вони створені, місяцями, а то й роками. Наприклад, мені особисто, як голові Громадської ради при Державній екологічній інспекції в Тернопільській області, невідомо, чи працює громадська рада при облдержадміністрації, а чи функціонує комісія з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування Тернопільської обласної ради. Де-факто – ні. Але з окремих документів та інформування в інтернет-ресурсах видно, що вона «працює». Видно, це якась підпільна і утаємничена діяльність, - каже Галина Проців. - У Тернополі чимало новобудов не відповідають зеленій карті генерального плану міста. Сама ж карта закрита для загального ознайомлення громадськості.

Жодних контактів із владою немає і в місцевої громадської ради.

- Громадська екологічна рада пропонує багато проектів, які можна реалізувати без державних коштів, але чомусь співпраця з містом не виходить і ми не можемо зрозуміти чому. У нас немає завдання когось критикувати. Громадська рада просто хоче зробити якнайбільше і для цього пропонує об’єднати зусилля. Фактично зараз у нас немає прямих контактів із профільними заступниками міського голови, каже Олександр Філь.

Реанімувати зелену оболонку Тернопільщини фахівцям допоможуть не тільки гроші, а й креативні ідеї. Перш за все, переконані фахівці, потрібно переглянути діючі програми екологічного спрямування та визначити їх ефективність, розміри фінансування. Олександр Філь пропонує переглянути підхід до участі в озелененні міста приватних структур.

- Наприклад, у Польщі, коли підприємство отримає приміщення чи територію від місцевої влади, воно обирає програму озеленення території. Поряд з облаштуванням місця роботи приватна структура дбає про озеленення прилеглої території. Кожен клаптик землі там зайнятий зеленими насадженнями, які оздоровлюють повітря. Таку практику можна започаткувати і в Тернополі. Тим паче, що для міста це нічого не коштуватиме, – каже пан Філь.

Можливо міська влада прислухається до порад досвідчених екологів і бодай на рівні експерименту реалізує один із запропонованих проектів.

Цифра: 278 га зелених насаджень не вистачає Тернополю для формування здорового середовища.