Тернопіль: нове кладовище вирішить проблему поховань, як мінімум, на 40 років

Тернополян, подейкують, ніде ховати, тож потреба у новому кладовищі – нагальна.

Чи справді усе так критично, і коли почне функціонувати новий цвинтар, розпитуємо керівника СКП «Ритуальна служба» Сергія Тлумацького. Днями він повернувся з Івано-Франківська, де вивчав роботу аналогічного підприємства. Нашій «Ритуальній службі» цьогоріч на все-про все виділили 1 млн 200 тис. грн, торік майже удвічі менше – 560 тисяч. Середній річний бюджет у сусідів сягає 2 з гаком мільйонів гривень – більше, ніж заплановано на облаштування нового кладовища у нас. Найбільше чомусь вразила сума, передбачена на поховання безхатченків: у нас – 10 тисяч гривень, в Івано-Франківську – у 50 (!) разів більша.

Чутки перебільшені

Ситуація із місцями для поховань не настільки критична, переконує керівник «Ритуальної служби». У Підгородньому більше не виділяють ділянки для нових могил. Кладовище вичерпало свій ресурс ще зо 5 років тому. Тепер там можливі лише допоховання.
Трохи краща ситуація із цвинтарем на Микулинецькій, якому позаторік додали 1,5 га землі. Один гектар – це тисяча поховань, стільки ж їх у середньому припадає на рік. А ховають на «старому» кладовищі, як і у всій Європі, у два поверхи. Є ще можливість придбати там і шестимісний родинний гробівець, зведення якого обійдеться орієнтовно у 7 тисяч гривень. А от місця для так званих елітних поховань (містян, які за життя відзначились заслугами перед земляками) недалеко від центрального входу майже не залишилось, пише Місто. 

Принагідно з’ясовую, що місця під поховання виділяються безкоштовно. А от ціни на копання могил – сезонні. Узимку, коли земля замерзає, дорожчі. 600 гривень, якщо копати вручну, 380 – екскаватором. По селах, до слова, за таку послугу платять гривень на 200 більше.

Коли ж буде нове кладовище?

Перемовини про виділення 40 гектарів землі тривали упродовж років. Поки були місця у Підгородньому, чиновники особливо не переймалися. Земля була закріплена за економічним університетом, тож її вилучення слід було погодити із Міносвіти, зокрема.
Місце під нове кладовище – за 7 км від Тернополя. Орієнтир – львівська траса, поворот до іподрому біля Довжанки.

Двох мільйонів гривень для його облаштування на рахунку СКП «Ритуальна служба» ще нема. «Наразі у них і нема потреби, – каже Сергій Тлумацький. – Роботи розпочнуться, коли зійде сніг. Тепер залагоджуємо ескізне та робоче проектування, розмітку секторів тощо». Навесні ділянку розрівняють, заасфальтують доріжки, підведуть воду та електрику, поставлять огорожу. Керівник «Ритуальної служби» не береться давати прогнози, але, якщо весна не буде пізньою, а фінансування буде безпроблемним, то наприкінці весни-влітку уже можна буде ховати. Проектом передбачена зупинка, транспорту.
За розрахунками, нового кладовища хватить на 40 років. У проекті певна площа відведена й під зооцвинтар.

Крематорій – не для нас

Цікавлюся у пана Тлумацького, чи не розглядають відповідні служби інший варіант прощання з померлими – їх спалення у крематорії. «Це недешевий проект, – каже він. – Кошторис на його зведення – від 8 мільйонів гривень. Можливо, у міській казні і винайшли б таку суму, але спалювання покійних протирічить нашому менталітету. Крематорії є лише у Києві та Харкові, і там вони себе не виправдовують».

Не прижилася у нас і пропонована послуга догляду за могилами. Попри те, що на Тернопільщині масово виїжджають за кордон, могили рідних чужим людям не довіряють.
А от надгробки стають усе скромнішими. Або ж причина в економічній кризі, або ж навчилися «у європах», що пафос тут зайвий. А от тих, хто, прибираючи могили рідних, захаращує непотребом сусідні, не стає менше.

…А що із тією символічною гривнею, яку тернополяни на референдумі у 90-ті вирішили добровільно перераховувати на облаштування міських кладовищ? За словами Сергія Тлумацького, у перші роки загальна сума таких пожертв сягала 50 тисяч гривень. Тепер не перевищує 7 тисяч.