• Головна
  • "Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день
14:01, 24 травня 2020 р.

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день

Скільки сьогодні треба грошей, аби прожити? Відповідь на це запитання є, і ці потреби визначила держава, бо вона точно знає, скільки необхідно мати у кишені її громадянину, аби купити необхідний набір товарів. І ці норми вписано у поняття прожитковий мінімум, він різний для дітей та дорослих, працездатних та непрацездатних, але, в основному, ця різниця вимірюється незначними коливаннями.

Що таке прожитковий мінімум

Отже, прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

То, якщо, відповідно до ст.7 Закону про держбюджет на 2020 рік, розмір прожиткового мінімуму на одну особу, в розрахунку на місяць, планується в розмірі: з 1 січня 2020 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень, у день людині працездатного віку достатньо 66-67 гривень для того, аби прожити.

Усі ці потреби держава вклала у таке поняття, як споживчий кошик – набір товарів i послуг, нeобхідних для задоволення наших першочергових пoтреб y середньому за рік. Цей кошик містить 296 товарів та послуг.

Що цікаво, офіційно повний список складових кошика розраховується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України вiд 11 жовтня 2016 №780 "Пpо затвердження наборів продуктів харчування, нaборів непродовольчих товарів тa наборів послуг для оcновних соціальних i дeмографічних груп населення".

Не важко уявити, скільки разів за цей час підвищували ціни на продукти, промислові товари та послуги. Так, у рази, а ось прожитковий мінімум з того часу зріс з 1378 до 2027 грн, навіть менше, як удвічі, чого не скажеш про все інше. Для прикладу, візьмемо такий стратегічний продукт, як хліб. У 2016 році його середня ціна була 9-10 грн, батона – 7-8 грн, то тепер хліб житній вартує від 13 до 20 грн, а батон – 12-17 грн.

Що закладено у споживчий кошик

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день, фото-1



Що ж, заглянемо тепер у споживчий кошик і нагадаємо собі, що дозволив нам уряд купувати, що їсти, у що одягатися і які послуги отримувати. Отже, за рік працездатна людина може з’їсти 62 кг хліба пшеничного, 39 кг житнього, 9,4 кг борошна, 4 кг макаронів, 2,5 кг рису, від манки уряд працездатну людину позбавив, навпроти цього продукту – прочерк, 2 кг гречки, 1 кг пшеничної крупи, 1,1 кг вівсяної, 0,5 перлової, 1,9 кг бобових, 95 кг картоплі, 28 кг капусти, 25 кг помідорів та огірків (ці овочі вказані у свіжому вигляді, соленими та квашеними), по 9 кг моркви та буряка, 9,1 кг цибулі, 0,9 кг часнику, 13 кг інших сезонних овочів, 16 кг кавунів та динь, 60 кг фруктів та ягодів, 4 кг сухофруктів, 24 кг цукру та 13 кг кондитерських виробів, 7,1 кг олії, 220 яєць, 2 кг маргарину, по 60 кг молока та кисломолочних напоїв, 10 кг сиру м’якого, 5 – сметани, 3,5 – сиру твердого, 5 – масла вершкового, 16 – яловичини, 8 – свинини, 14 – птиці, 4 – субпродуктів, 9 – ковбаси, 2 – сала, 7 – риби, 4 – оселедця, 2 – рибних продуктів, чаю – 0,4 кг, кави – 0,5 кг, а ось какао – не можна, його не включили у список для працездатної людини, зі спецій можна спожити 3 кг солі та 300 г лаврового решта, усе решта – розкіш. На цьому перелік дозволених продуктів закінчився.

Крім вищевказаних наборів, споживчий кошик України включає також невелику кількість миючих та санітарно-гігієнічних засобів, ліків мінімальний набір гардероба для чоловіків, жінок і дітей, текстильної білизни, товарів побутового і господарського призначення, послуг закладів культури, інформації та зв’язку, побутових і транспортних.

З одягом взагалі цікава картина – раз на 8 років нам пропонують купити одну куртку, плащ та костюм – раз на 5 років, одні плавки на 10 років, сім пар шкарпеток на рік, п’ять одиниць спальної білизни на 2 роки, сукню, халат або спідницю – раз на 5 років, 3 блузи на 5 років, 2 бюстгальтери на 2 роки, 1 капронові панчохи на рік, одне зимове взуття на 5 років.

Отож, полишимо у спокої одяг та засоби гігієни, бо ж це з галузі фантастики виходити жінці в одних капронових панчохах цілий рік, покористуватися одним флакончиком одеколону 365 днів, спробувати обійтися 7 парами шкарпеток, бо ж дорогих не купиш, а дешеві довго не протримаються, борони, Боже не погладшати і не схуднути, бо нову куртку можна придбати тільки через 8 років. Спробуємо хоча б прохарчуватися за кошти прожиткового мінімуму та продуктами, закладеними на споживчий кошик.

Отже, якщо суму прожиткового мінімуму розбити на рік, то на день нам дозволено потратити 66-67 гривень, нагадаю, що сюди входять продукти, послуги, одяг, засоби гігієни та ліки.

Ідемо по магазинах, щоб приготувати їжу Сніданок

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день, фото-2



Почнемо із сніданку. Для чоловіка, який буде цілий день працювати, треба корисно поживитися, але – доведеться трохи натиснути на гальма, бо не розженешся. Що б то приготувати, як кажуть, щоб "і дешево, і сердито". Посмажимо два яйця. За рік українець може з’їсти їх 220, то якщо розділити на 366 (бо ж 2020 рік – високосний), то, виходить, що 2 яйця треба їсти 3,5 днів, разом з тими, які використовують під час випічки. Але навряд, чи хтось насититься, 0,6 частиною яйця, хай буде 2, але тоді тиждень – без яєць. І це коштує десь 3 грн. Хочеться сюди якогось салатику або ж квашених чи маринованих огірочків. Якщо загалом за рік ми можемо з’їсти 43 кг овочів (без картоплі), то на день ця норма становить 65 грамів, а це – маленький огірочок, для працездатної людини треба хоча б таких 2-3. Якщо ціна огірків, у середньому, 35-40 грн, то витратимо десь 8 грн. Хліб, його треба з’їсти не менше скибки, а якщо це чоловік, то й більше. Скибка хліба "потягне" на 50-70 копійок.

Далі хочеться випити кави – ділимо дозволену норму на рік, і виходить, що у день можемо посмакувати трохи менше, як півтора грамами бадьорого напою. А щоб приготувати каву, треба покласти її хоча б чайну ложку, а це десь 5 г, тому – або п’ємо "зафарбовану водичку" або насолоджуємося кавою раз на три дні. Багато кому кава сама не смакує, то якщо пити її у прикуску з хлібчиком з маслом, бодай однією скибочкою, то до суми сніданку треба додати ще близько 3 грн. А якщо припустити, що більшість з нас любить випити кавусі ще й на роботі, то дві чашки кави вартуватиме нам 3-4 гривні, а якщо купити готову каву з автомата чи у кафе, то треба потратити близько 15 грн.

Ранковий перекус

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день, фото-3



Так, поснідали. Можливо, якщо працювати без особливих навантажень, то й вистачить, а для важкої фізичної роботи цього замало. І до обіда захочеться щось перекусити. Для тих, хто береже фігуру, вистачить яблучка, за яке доведеться заплатити десь 3 грн. А ось чоловіки захочуть взяти із собою канапку або, як звикли селяни, які працюють десь у полі, лісі чи на будові, шмат сала чи хліба. Отож, щоб перекусити 2-3 канапками, треба купити батона, масла, ковбаси, огірочка, помідора чи сиру. Отож, 3 скибки батона «потягне» з гаманця 2 грн, огірочок – 2 грн, масло – 5 грн, ковбаса – 6 грн (це середня ціна). Разом канапки вартуватимуть 15 грн, стільки ж доведеться викласти за каву, трохи менше – за чай. Дешевше буде, якщо його принести з собою у термосі – 2-3 грн, але, увага – чаю ми можемо пити трохи більше 1 грама у день, а чайна ложка, яка необхідна для чашки, вартуватиме близько гривні.

Якщо ж натруджений чоловік захоче поповнити запас енергії шматком сала та хліба з часничком, то це йому обійдеться близько 10 грн. Що цікаво, уряд дозволив кожному з нас з’їдати не більше 2 кг сала за рік. Для українця, для якого цей національний продукт є мало не стратегічним, це нонсенс.

Обід

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день, фото-4



Якщо приготувати супчик чи борщик, то, порахувавши усі інгредієнти, тарілка гарячої страви нам обійдеться, у середньому, у 10 грн, ну, якщо трохи зекономити, то 8. Ще зваримо гречаної каші – її рекомендують з’їдати не менше 160 грамів, а це – 6 грн. Крім того, у рік ми можемо побалувати себе 2 кілограмами гречки, то на день це складе 5,5 грама. Отож, ми можемо їсти гречку 12-13 днів на рік. Можна відварити макаронів. Стандартна порція на одну людину складає 100 грамів. Це коштуватиме 1-2 гривні. До речі, споживчим кошиком нам дозволено з’їдати 11 грамів макаронів у день. До гарніру хочеться м’яска. Курячого стегенця дієтологи радять з’їдати 120 грамів, а це – 7-8 грн. І салатику – скажімо, з капусти, її знадобиться біля 100 г, плюс сіль та олія, то це коштуватиме біля 2 грн. Додамо до цього скибку хліба і склянку якогось напою, і це ще десь 4 грн.

Ще один перекус

До вечері таки схочеться перекусити. Ну, на сир, масло більше не претендуємо, бо то вийде дорого, а ось чайку з печивом випити можна, на це доведеться потратити 3-4 грн, це якщо печиво брати одне з найдешевших.

Вечеря

"Прожитковий мінімум": на Тернопільщині з'ясували, чи можна прожити на 66 гривень у день, фото-5



Що б то зготувати на вечерю. Відваримо рису. Порція для людини становить 75 грамів, у грошовому вимірі це – 2,5-3 грн. Приготуємо невеличкий шматочок риби, це ще 6 грн, і салат з бурячка – 1 грн. Чай – 2 грн.

І скляночка кефіру перед сном – 4-5 грн.

Підсумовуємо

Отож, підсумовуємо. Сніданок нам коштуватиме близько 18 грн, перекус на роботі яблуком та ще одна кава – 6 грн, обід – 30 грн, ланч – тобто чай з печивом (за скромним варіантом) – 4 грн, вечеря -12 грн, кефір – 4 грн. Разом – 74 грн. Ой, не вмістилися, доведеться або стегенце виключити з меню, або кави не пити, або хліб маслом не намащувати. І забути про все решта – сир, молоко, м’ясо, фрукти. Цікаво, як при такому розкладі, запропонованому урядом, платити за комунальні послуги, піти до перукарні, заплатити за проїзд у транспорті чи купувати одяг? Тоді одні капрони не те що рік, а три роки носити доведеться, а про куртку чи костюм хіба що мріяти.

Як інформує "Шумськ-інфо", Шумщина – сільська місцевість, і рятує те, що багато хто з її мешканців має присадибні ділянки, доглядає домашню живність, тому більшість овочів, фруктів, м’яса та молочних продуктів мають свої, не купують. Але якщо порахувати затрати на придбання насіння, міндобрив, пально-мастильних матеріалів, то вийде немала сума. Крім того, аби працювати на землі, потрібно мати здоров’я, повноцінне харчування і відпочинок, про що селянам доводиться тільки мріяти. А скільки коштує людська праця, ми порахуємо, але в уже наступному матеріалі.

Отож, чи можна прожити на 66 гривень у день – звісно, що ні. Навіть 1 липня не врятує, коли прожитковий мінімум зросте аж на 91 гривню.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Тернопільщина #прожитковий_мінімум

Коментарі

Показувати новий коментар:
внизу вгорі
Юлія
24 травня 2020 р., 14:49
От так і живемо,ні роботи,ні зарплат нормальних ні цін...виживаємо , а не живемо....працюємо як коні щоб жити і не померти...
Юлія
24 травня 2020 р., 14:53
ну і в статті таке відчуття що ціни написані за 2010....зараз набагато все дорожче
старосвітські погляди
24 травня 2020 р., 15:39
А ви сходіть до магазинів, на базар і попросіть вам зважити 200г м'яса або 150 г фаршу (якраз 1 порція на 1 особу на 1 раз в день, раз у кілька днів собі таке можна дозволити за  такого грошового забезпечення), 300 г помідорів, 250 г ягід (будь-яких), 150 г печива, коротше, мінімально можливу порцію будь-яких продуктів, і так з дня у день по тих  самих торгових точках, а ще навмисно бідово  вдягніться і взуйтеся, виключно з гуманітарочки -- не стільки того голоду, бо на 2000 грн. в місяць на 1 особу протягнути можна і навіть з місяця в місяць, за умови, якщо не  хворіти і якщо мати свій клаптик землі, але не стільки страшне тамте недоїдання чи неповноцінне, чи мінімальне харчування, скільки косі погляди, надсмішкуваті, моральні знущання, цькування при отоварюванні, подивіться просто на реакцію продавчинь, у 2/3 продавчинь реакція буде такою, що не схочеш ні м'яса, ні ягід, а захочеш жбурнути їй те все в лице і намилти їй тим всим обличчя. Страшне не стільки недоїдання, скільки відношення людей зверху вниз до тих, хто недоїдає, бідово вдягнений, взутий, не з таким зовнішнім виглядом,  коротше, в суцільній дешевій гуманітарці і отоварюється мізерними порціями з дня у день, хоча нікому ні на що не скаржиться і був би задоволеним і тим, але з таким яскравим й активним відношенням довколішніх зустрічних й  перехожих -- вийдеш з будь-якої позиції у різко негативну. Тієї наруги і прихованого знущання важко витримати, воно проїдає зсередини і обрубує в тобі все. Такі "доброзичливі" й "співчутливі" нинішнє суспільство й трудових професій без кваліфікації люди в ньому. Якщо бабця приходить вибирати одяг, чи побутові речі, тюлі, штори абощо, то ніхто навіть обслуговувати нормально не хоче. Бо в бабуль ще й "панятія" колишні, про речі у них поняття колишні, минулої епохи, "так сказать", тому -- що з такими церемонитись. Тому 5000-6000  грн. ЗП  молодої продавчині проти 2000 грн. пенсіонерки -- це така вже ощутима різниця, ну, така вже різниця, але дивиться на тамту пенсіонерку чи пенсіонера, як ..., коротше, зверхньо, ганебно, нахабно, гидко-бридко і кому б ще так себе поводити, самі ж свого кінця не знають і не тяжко його перердбачити, тим не менше, але задівати всіляких таких під час обслуговування -- чому б ні, раз через раз. І взагалі усіх бідовіших, хто живе не на 5000 грн. доходу, а менше, або у кого доходи вищі, але значна їх частка йде на деякі інші нужди. Візьміть пройдіться в бідовому зачуханому вбранні містом і побачите, скільки і яких поглядів чужих і від кого на себе поназбируєте, а ще якщо не один день по одних й тих же місцевостях мулятимете собою час від часу "нормальножийному" загалу очі. Голод і недоїдання не такі страшні, як подібні активні реакції суспільства, краще би суспільство лишалося осторонь і байдужим, займалося своїми справами і не міряло всіх і вся грошима і майном,  було би більше користі, бо менше випробувань й знущань на долю малодохідних і недофінансованих з різних причин у різному віці, хоч й не хворих, бо менше травмувало б і то з дня у день хронічно. Замість підтримки моральної чи виправданої байдужості -- клювання або ж плювання. Краще б носи свої до чужих статків не пхали так безцеремонно й так дуркувато не міряли з голови до ніг, оцінюючи людину по костюмчику на ній виключно. Гидотно, безпардонно, безцеремонно й безтактно повністю, невиховано, не чемно.
Хохол
24 травня 2020 р., 19:24
Для НИХ ми все були і будем БИДЛОМ!😡
Украинец
24 травня 2020 р., 22:38
Национализировать заводы.фабрики.нефтяную и газовую промышленность .Затем все экпропреировать как в1917-1920г.Тогда за три года порядок навели.Пусть это будет снова военный революционный совет(Реввоенсовет). Но нечисть почистить и тех кто  от нее кормиться с 2014г.
ТОП новини
"ТЦК шукає чоловіків із цими професіями, мобілізація охопить навіть 50-річних людей цих категорій": повістки, мобілізація
"В Україні пенсіонерів очікує справжня несподіванка, ці 3 групи літніх українців отримають гроші": пенсія стане сюрпризом
"Дощ і снігопад накриють ці області України прямо завтра, негода йде в регіон": де буде мороз у -20 градусів на Різдво?
"Масштабне посилення мобілізації набирає обертів, у ТЦК можуть мобілізувати кожного 10-го з цією професією": ЗСУ, ВЛК
Оголошення
live comments feed...