Бути чи не бути сіті-холу в Тернополі: хто ризикне вкладати гроші? (фото)

Влада Тернополя оголосила 26 інвестиційно привабливих, на її думку, проектів, в які пропонує грошовитим «мішкам» вкладати кошти. Наскільки ці проекти реалістичні, коли їх можна буде «пощупати» руками та що після їх реалізації матиме міська громада, розповів начальник управління стратегічного розвитку Тернопільської міської ради Юрій Дейнека.

Міська рада свого часу розіслала по всіх організаціях (приватних, комерційних, комунальних, державних) інформацію про те, що формується перелік інвестиційних об’єктів, які влада буде презентувати на різного роду форумах, круглих столах, зустрічах. Чимало організацій відгукнулися на прохання міської влади. У підсумку сформовано перелік з 26 інвестиційно привабливих, на погляд мерії, проектів (список постійно оновлюватиметься). Зараз готується до друку буклет українською й англійською мовами під назвою «Зроблено в Тернополі», де будуть зазначені тернопільські підприємства, їх адреси, контактні дані, інформація про продукцію. Цей буклет розповсюджуватиметься по всіх містах-партнерах.

Водночас мерія протягом найближчого часу по цих 26 об’єктах оголосить конкурс на пошук потенційного інвестора.

– Не гарантовано, що інвестор знайдеться у перший місяць, тому що є об’єкти великі за обсягом капіталовкладень. Разом з тим, ми сьогодні можемо говорити, що в нас є ряд потенційних міжнародних інвесторів (США, Ізраїль, Польща, Туреччина), які готові взяти участь у цих конкурсах. Усім їм надали максимальну інформацію про місто, його інвестиційний потенціал, про загальноміську економіку та стан ринків. Разом з тим, не тішимо себе ілюзіями, бо, як свідчить практика, проекти реалізовуються в межах 4 років. Перший рік – це переговорно-документаційний період і ще 2-3 роки – це саме той час, за який власне реалізовується проект, – розповів «Номер один» Юрій Дейнека.

Водночас влада Тернополя визнає, що великого напливу інвесторів годі шукати.

– Сьогодні ми відкрито визнаємо, що інвестиційна привабливість міста Тернополя є відносно невисокою. Чому? Головна причина – низька інвестиційна привабливість України. Всі рейтинги з точки зору інвестиційної привабливості ставлять нашу державу поряд з африканськими країнами. Відповідно Тернопіль апріорі не може вискочити, як говорять у народі, зі своїх штанів. Але ми не сидимо склавши руки. Разом з управлінням економіки, промисловості та праці розроблено і затверджено положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів щодо будівництва, реконструкції, реставрації об’єктів житлового та нежитлового призначення, будівництва інженерно-транспортної інфраструктури міста тощо. Тому сьогодні будь-який інвестор, який має бажання працювати в Тернополі, може в цьому положенні знайти перелік документів для участі в конкурсі. Там же вказані терміни, коли потенційний інвестор, подавши документи, має отримати відповідь, – зауважив тернопільський чиновник.

Кому потрібне тернопільське сміття?

– Потенційні американські інвестори цікавляться спорудженням сміттєпереробного заводу або сміттєсортувальної лінії. У цьому проекті також зацікавлені українські компанії, які мають зв’язки з потенційними міжнародними інвесторами. За кордоном переробка сміття – дуже прибутковий вид бізнесу. У нас же питання не вирішується не лише через те, що ми не можемо знайти грошей, а через те, що не можемо знайти землі. Як показує практика, такі підприємства будують на окраїні міста або на сільських територіях при місті. На жаль, сьогодні жодна сільська громада не дала дозволу на будівництво такого об’єкта, хоча він у багатьох випадках є екологічно чистий, – запевняє Юрій Петрович.

Тернопільський аеропорт має стати серцем логістичного центру

Аеропорт на пасажирських перевезеннях не виживе!

Проект створення транспортно-логістичного комплексу на базі аеропорту є дітищем трьох структур – ОДА, облради і Тернопільської міськради.

– Якщо ми хочемо зробити Тернопіль туристично чи інвестиційно привабливим містом, у будь-якому випадку маємо мати працюючий аеропорт. Але сам тернопільський аеропорт, як дослідили науковці економічного та технічного університетів, тільки за рахунок пасажирських перевезень не виживе. Тому ми пропонуємо побудувати так званий транспортно-логістичний комплекс. Цей проект, звичайно, є дуже дорогим, але враховуючи зручне географічне розташування м. Тернополя, фахівці вирахували, що такий комплекс буде вигідний і рентабельний для бізнесу. Проблема на сьогодні полягає в тому, що частина земель, на яких планується реалізація цього проекту, знаходиться у міській власності, а частина – в обласній, районній чи сільській. Нині місто ініціює, щоб аеропорт передали у власність Тернополя. Зі своєї сторони місто здатне з нього зробити дійсно багатофункціональний об'єкт. Якщо аеропорт працюватиме тільки на пасажирських перевезеннях, то це буде вигідно тільки в літню пору, коли будуть так звані чартери.  Міська ж влада хоче, щоб це був повноцінний комплекс, який працюватиме протягом цілого року, – зазначає Юрій Дейнека.

Спортивна і не тільки рекреація

Місто веде активну співпрацю з польським інвестором щодо розвитку розважальної інфраструктури в м. Тернополі. Сьогодні представники польської сторони вже побували в Тернополі, а наші їздили до них переймати досвід.

– Міська влада вважає, що основним інвестиційним об’єктом міста є озеро. Але в цьому плані є певні законодавчі перепони. Згідно з ними забороняється будівництво будь-яких об’єктів на відстані ближче 50 метрів від водного плеса. З одного доку – це не проблема, якщо відступити, з іншого боку – маємо парк. Тому ведемо мову про те, що якби сьогодні у Тернопіль прийшов солідний інвестор, котрий готовий вкласти у бізнес 10-40 млн. євро, то я думаю, що міська рада знайшла б компроміс. До прикладу, маємо привабливу територію водного каналу. Ми можемо вести мову про те, щоб на цій території будувати об’єкт, який би міг стати туристично привабливим і навіть центром для залучення туристів до Тернополя. Перші перемовини з поляками відбулися і вони виявили зацікавленість. Наразі вони вивчають ринок, – розповів Юрій Дейнека.

Мерія у реалізації проектів сподівається не лише на гроші іноземців.

– Минулого року один із конкурсів виграв місцевий приватний підприємець, який незадовго розпочне створення відпочинково-розважального комплексу на воді «Екстрім-парк» на базі пристані біля готелю «Галичина», – не без гордості повідомив пан Юрій.

Є зацікавлення українців і щодо згаданого вище гребного каналу. «Місто отримало пропозицію від обласної федерації каное і байдарок про передачу їм цього каналу для будівництва спортивної бази. Водночас міська влада хоче бачити там не тільки базу для веслувальників, ми б хотіли розвивати й інші водні види спорту. Тому нині це питання розглядається, розробляються варіанти, як не відкинути зацікавлених осіб та удосконалити їх задуми», – зазначає Юрій Петрович.

Вже давно витає у повітрі і проект спорудження гірськолижної траси.

– На вулиці Тарнавського у планах зробити сучасну гірськолижну трасу, яка б стала місцем спуску на лижах як тернополян, так і гостей міста. Наразі у нашому місті немає фахівців, які б могли розробити всі технічні параметри, тому ми залучили іноземців, які пообіцяли у найближчий час розробити бізнес-план і так звану візуалізацію цього проекту, – повідомив головний стратег міста.

Чи бути Палацу спорту в парку «Топільче»?

Тернопіль - чи не єдиний обласний центр в Україні, який не має Палацу спорту. Наразі такий проект запропоновано втілити в життя у парку «Топільче».

– Маючи чотири національних університети та велику кількість команд з ігрових видів спорту, в Тернополі немає Палацу спорту, який би міг прийняти всеукраїнські змагання з волейболу, баскетболу, гандболу, футзалу тощо. Нещодавно представники міської ради побували з візитом у Міністерстві освіти і науки України та НОК. Керівники цих поважних структур готові допомогти нам у будівництві Палацу спорту. Натомість є й іноземні інвестори, які зацікавлені в будівництві цього об'єкта, зокрема американці (компанія “MG Star Inc”), – розповів Юрій Дейнека і додав: – «Якби такий палац збудував окремо економічний університет (минулого року президент НОК України Сергій Бубка спільно з нині покійним ректором університету закладали перший камінь під спорудження Палацу спорту – авт.), місто було б не проти, разом з тим, хотілося б, щоб це був загальноміський Палац спорту».

Майдан Перемоги чи «Львівська брама»?

Нині багато розмов точиться щодо доцільності будівництва торговельно-розважального комплексу на майдані Перемоги.

– Забудувати майдан Перемоги сучасною і гарною будівлею готові кілька потенційних інвесторів. Сьогодні ведемо суперечки на рахунок тієї самої «Львівської брами». Це дуже сучасний і красивий проект. Якби він втілився в реальність, ми б могли створити там не тільки торговельно-розважальні об’єкти, а й інші о, тим самим забезпечивши роботою чимало тернополян. Тобто з точки зору бізнесу об’єкт був би дійсно хороший. Але на даний момент він не є реальним, тому що, по-перше, з боку Тернопільської районної ради є приватні будинки, які треба викуповувати (частину «Львівської брами» пропонується розмістити на цих землях), по-друге – проект технічно складний. Тому це питання нині відкрите. Якщо б знайшовся потенційний інвестор і вклав у цей проект, скажімо, 100 млн. доларів і запевнив, що там буде створено 400-500 робочих місць, то, думаю, міська рада пішла б на те, щоб провести перемовини щодо можливості викупу певних земельних ділянок.

У даному ж випадку мова йде про те, щоб окультурити майдан Перемоги і створити на тому місці відносно невеликий культурно-торговельний заклад із відпочинковою зоною, – переконаний тернопільський чиновник.

Те ж саме можна сказати і про будівництво нової міської ради в парку ім. Т. Шевченка.

– Хоча Тернопільська  міська рада має величезну потребу в об’єднанні всіх її підрозділів в одну будівлю, але на даний момент проект будівництва такого приміщення в парку ім. Шевченка не реальний, тому що йдеться про знесення частини парку, до того ж маємо проблему з комунікаціями та з будівлями-сусідами. Я думаю, що можна було б знайти місце в Тернополі для будівництва якоїсь висотної некомпактної будівлі, щоб розмістити там всю міську раду, – зазначив пан Дейнека.

border=0 v:shapes="_x0000_i1025">

Водночас чиновник розповів про більш приземлені будівельні проекти.

– Будівля на бульв. Шевченка, 21, де знаходиться управління комунального майна міської ради, має вкрай зношений дах, який потребує термінової реконструкції. Міська рада, на жаль, не має грошей, щоб ці роботи зробити, тому подала його на конкурс.

Будемо цей об’єкт реконструювати, щоб зробити його, з одного боку, більш сучасним, а з другого – щоб він вписувався в архітектурний ансамбль міста, – повідомив Юрій Дейнека.

Майбутні багаторівневі парковки

Також Юрій Петрович розповів про два проекти будівництва сучасних парковок.

– Сьогодні місто потребує парковок. На жаль, зробити підземні парковки не реально – це дуже дорого і майже не можливо, враховуючи наші проблеми з підземеллями, проваллями тощо. Тому нині говоримо про будівництво висотних паркувальних місць, так званих багаторівневих парковок. Ми маємо два проекти на вулицях Галицькій і Спортивній. Згідно з генпланом, забудовуватиметься Північний мікрорайон (територія між вулицями Текстильна і Тарнавського). Там буде чимало висотних будинків, а значить постане питання: а де ж взяти місця під паркування? І саме в цьому мікрорайоні ми презентували проект сучасного висотного автопаркінгу, – розповів Юрій Петрович.

Влада – лобіст місцевого бізнесу

У запропонованому мерією переліку інвестиційних проектів є такі, які знаходяться виключно в муніципальному підпорядкуванні, натомість є ряд приватних об’єктів.

– Так, з одного боку нас можуть звинуватити, що ми лобіюємо інтереси приватного бізнесу, а з другого – якщо будуть створені робочі місця, на яких працюватимуть тернополяни, чому б і не лобіювати такий вид бізнесу,

Один з таких приватних проектів запропонувала фірма «Макбуд».

– Вирощування певних видів чи сортів риби на окраїнах великих міст є дуже вигідним, тому що це є екологічно чистий вид бізнесу, має хороші доходи та дає робочі місця, – зауважив чиновник мерії.

Ще один чисто комерційний об’єкт, який зацікавив мерію і який вона «просуватиме», запропонувало ТОВ «Теркурій-2».

– Праворуч від ТРЦ «Подоляни» знаходиться 9-поверхова будівля без вікон і дверей. Дана приватна структура має бажання звести на тому місці 4-зірковий готель «Подоляни Палас». Місто цю ідею підтримує, адже в Тернополі і справді є проблема готелів такого рівня, особливо коли в місті проходять масштабні заходи (День міста, чемпіонат світу з водно-моторного спорту, фестиваль Духовної пісні тощо). Водночас ми ведемо мову про те, що в Тернополі існує величезна необхідність у побудові сучасного хосту , який міг би прийняти хоча б 200-300 осіб одночасно за прийнятною ціною (вартість проживання за добу – 60-80 грн. без харчування), адже багато гостей нашого міста є незаможними. Тому сьогодні ведемо перемовини із власниками цієї будівлі («Теркурій-2») про можливість будівництва або хосту, або ж таки 4-зіркового готелю, – зазначив начальник управління стратегічного розвитку м. Тернополя.

Проекти – у проектах

Не лише на цих проектах зосереджуватиме свою увагу влада Тернополя.

– Турецькі інвестори цікавились  хлібобулочною галуззю. Ми сконтактували їх з тернопільським підприємством, яке випускає хліб, і коли турки приїдуть знову до Тернополя, то вони планують з ними провести  перемовини. Також турецькі інвестори зацікавлені в участі у тендерах на будівництво доріг і житла в м. Тернополі. На 2013 рік вони, на жаль, запізнилися, бо тендери всі вже відбулися, разом з тим вони запевняють, що братимуть активну участь у тендерах наступного року. Цих  проектів у представленому переліку немає, але в перспективі вони можуть з’явитися, – зазначив Юрій Дейнека.

На завершення Юрій Петрович зауважив, що до Тернополя приїздить дуже багато іноземців, які цікавляться інвестиційними можливостями Тернополя, у перспективі готові вкладати в місто гроші, натомість від нас вимагається створення відповідних умов.

– Основна проблема в тому, що потенційний великий інвестор вимагає державних гарантій, а їх може дати тільки уряд або державні банки («Ощадбанк», «Укрексімбанк»). На жаль, міська рада таких гарантій дати не може. Місто сьогодні гарантує виключно повне сприяння з точки зору міської ради, в тому числі і повний супровід всіх підрозділів міської ради (архітектура, земельний відділ, дозвільні підрозділи тощо). І, можливо, якщо це буде справді великий інвестор - пільги по сплаті місцевих податків (пільгова плата за землю або взагалі звільнення від плати за землю). Але за умови, якщо це буде стратегічний інвестор, який вкладає у місто значні гроші – у великі промислові об’єкти або об’єкти, які можуть дати поштовх у розвитку інфраструктури, або об’єкти так званого спортивно-розважального характеру. До таких об’єктів, до прикладу, належать оптовий ринок, який потребує інвестицій у межах 15 млн. євро, або транспортно-логістичний центр – йдеться про інвестиції в межах 100 млн. євро. Для міської влади головне, щоб інвестиційний проект, який буде реалізовуватися, був зареєстрований у Тернополі, відповідно приносив би сплату податків, поповнюючи міський бюджет, дав би людям гідну зарплату, а з неї платилися б податки з доходу фізичних осіб теж у місцевий бюджет, – резюмував Юрій Дейнека.