На Тернопільщині планують створити лікарні типу «все включено»

Майже мільярд гривень щороку отримує Тернопільщина на галузь охорони здоров’я.  Чверть цієї суми витрачається на утримання стаціонару, та на практиці пацієнт цього не відчуває.

Найелементарніше хворі купують собі самостійно, хоча теоретично гроші на ліки та медикаменти держава виділяє. Виходить, панове, щось тут не так? Що саме, знає заслужений дiяч науки i технiки України, чл.-кор. НАМН України, професор, ректор ТДМУ імені І.Я.Горбачевського Леонід Ковальчук. На його думку, катастрофічна ситуація у медичній галузі зумовлена розпорошеністю та нераціональністю використання коштів. Вихід один, переконаний професор, – реформування.

50% стаціонарів працюють не ефективно

Ні для кого не секрет, що реформи є непопулярними у нашому суспільстві і завжди викликають негативну реакцію. Однак це єдиний метод викорінити застарілу систему і працювати за новими принципами та підходами. Уже зараз є чимало нарікань як зі сторони медиків, так і пацієнтів на неефективну роботу галузі, однак в цьому винні не лікарі, а непристосована до вимог часу система, каже Леонід Ковальчук.

– Тим станом медицини, який є, не задоволені ані пацієнти, ані медики. Цього року на галузь охорони здоров’я області без централізованих поставок виділено 930 млн. грн. Понад 200 млн. грн. з цієї суми просто йде на вітер: вони не доходять до пацієнта. 80% усіх коштів ідуть на утримання стаціонару. Водночас 50% ліжок працюють неефективно.  Торік на забезпечення функціонування життєво важливих програм, зокрема, онкології, цукрового діабету, охорони дитинства, передбачено 75 млн. грн., та отриманих коштів не вистачило для забезпечення програм, а на них люди могли б отримати безкоштовно медикаменти. Разом з тим, грошей не вистачило і на стаціонари, тому елементарні медичні препарати пацієнти змушені купляти. Виходить, якщо тих 200 млн. грн., витрачених на стаціонари, використати раціонально і перекинути на  забезпечення функціонування програм, то ще 125 млн.  грн. вистачило б для того, щоб лікарня забезпечила пацієнтів медикаментами, – пояснює Леонід Ковальчук.

За словами науковця, реформування не ставить питання про закриття будь-яких закладів, а про їх перепрофілювання, пише Номер один.

– Ми категорично проти, щоб закривалися дільничні лікарні, тому що сьогодні вони виконують соціальну функцію, – продовжує пан Ковальчук. – Кожне село на 500-600 жителів має 15-20 знедолених людей, які не можуть обслужити себе. Один соціальний працівник не може впоратися, цю функцію виконували дільничні лікарні. Ми повинні переорієнтувати такі лікарні на цю соціальну допомогу, зробити з них центри реабілітації і догляду за людьми похилого віку. Питання стоїть не про закриття, а про відкриття нових лікарських амбулаторій, нових медичних пунктів у кожному селі, зробити стаціонари більш укрупнені, де можна буде зосередити сучасну апаратуру і кадри, де буде надаватись вже високотехнологічна медична допомога. Реформування – робота не одного дня. Воно пов’язане з багатьма факторами, зокрема, із будівництвом доріг, нових закладів первинної ланки, закупівлею нових автомобілів, удосконаленням швидкої медичної допомоги.

Через недолугість існуючої системи є чималі проблеми з кваліфікацією лікарських кадрів, зокрема, хірургів. Так, наприклад, згідно з нормативами, хірург-практик має проводити протягом року 200 операцій. Тільки таким чином він підтримує свій кваліфікаційний рівень і, так би мовити, набиває руку. Натомість у районних лікарнях кількість операцій зводиться максимум до п’яти десятків. Ось вам і відповідь на запитання, чому районні лікарні так часто потрапляють у скандали, пов’язані з ефективністю надання допомоги. Де лікарю взяти досвіду, апелює Леонід Ковальчук. Відповідь на це запитання може дати медична реформа, яка передбачає укрупнення лікувальних закладів. Якщо створити кілька потужних закладів з сучасною апаратурою, сконцентрувати там хороших спеціалістів, розширити географію їх діяльності, відповідно у медиків з’явиться більше пацієнтів, а разом з тим - і практика. Ситуація в галузі пожвавиться, а разом з тим покращиться якість надання послуг. Інше болюче питання медицини – гендерне. Статистика показує, що в останні роки медичні навчальні заклади набирають у лави студентів переважно жінок. Ті ж обирають такі профілі, як косметологія, офтальмологія, дерматологія.

– А кому ж тоді працювати хірургами і по 10 годин стояти біля операційного столу? – каже Леонід Ковальчук.

Причина такої гендерної нерівномірності у галузі медицини пов’язана, звичайно, з фінансами. Чоловік – голова сім’ї, годувальник. У нього немає можливості десятки  років вчитися, тому підхід потрібно міняти і в системі підготовки медиків.

Існуюча структура працює проти медиків та пацієнтів

Реформування медичної галузі на місцевому рівні видно здебільшого на папері. Втім вище медичне керівництво області обіцяє, що населення ефект перетворень у медицині побачить уже найближчим часом. За словами директора департаменту охорони здоров’я ТОДА Руслана Мостового, реформа ставить перед собою завдання покращити доступність та якість медичної допомоги. Для цього потрібно виконати три основних функції: зробити структурну перебудову галузі, якісно краще матеріально-технічне забезпечення та перерозподіл коштів.

Як повідомив керівник галузі, в області створено проект реформування, який буде своєрідною дорожньою картою у цій роботі. Реформування йде в кілька етапів. До кінця року буде завершено перший етап – створення первинного рівня медичної допомоги, під час якого передбачається і технічно забезпечити заклади первинної ланки. На другому етапі планується реорганізація швидкої медичної допомоги. Передбачається й удосконалення закладів третинного рівня.

– Реформа вимагає етапності. Перший з них є створення центрів медико-санітарної допомоги. На Тернопільщині вони досі не створені лише в чотирьох районах. Але на чергових сесіях будуть прийняті відповідні рішення, створені центри і зареєстровані як юридичні особи. Другим етапом є створення служби екстреної допомоги та медицини катастроф. Вкрай необхідно модернізувати цю структуру і робити це можна паралельно з першим етапом. Спільно з в.о. голови Тернопільської обласної ради нам вдалося створити центр екстреної допомоги.  Далі потрібно розвивати мережу, а також створити диспетчерську службу, обладнати автомобілі навігаторами. Під час виклику бригада медиків повинна зорієнтуватися, у якій лікарні пацієнту оперативно нададуть допомогу, і якнайшвидше доставити. Тут уже виникає питання доріг та комплексної лікарні, у якій пацієнт може отримати весь спектр медичних послуг, – каже Руслан Мостовий.

Останнє питання є ключовим у системі реформування, а саме – створення комплексного лікувального закладу, в якому пацієнт міг би отримати всю необхідну допомогу. Загалом медики мають на меті обладнати такі лікувальні заклади у трьох зонах області. У них планується цілодобове чергування операційної та реанімаційної бригад, оснащення лікарні найновішим обладнанням, лабораторіями тощо. Решту лікувальних закладів області носитимуть статус планового лікування.

– Оперативне надання допомоги передбачає хірургічне втручання протягом перших двох годин після поступлення пацієнта. А уявіть собі: привозять пацієнта у лікарню, а в ній немає томографа, тоді доводиться перевозити хворого. Викликати з обласного центру хірурга, анестезіолога – це ще близько трьох годин. Ми втрачаємо дорогоцінний час, а разом з тим можливість врятувати людині життя, – каже Леонід Ковальчук.

Наразі головним завданням медиків області є забезпечити повноцінну реалізацію реформування й адаптувати його до особливостей нашого краю, а найголовніше – не втратити довіри населення, тому що без співпраці та розуміння помирають навіть геніальні ідеї.