Засновниця «ShelterTernopil» розповіла, чому вирішила створити БФ

Сьогодні – три місяці з того дня, як життя кожного українця перевернулося з ніг на голову. 24 лютого російські окупанти почали завдавати нищівних ударів на нашій землі, а громадяни України, попри весь біль та жах війни, всіма силами та доступними методами почали боротись та об’єднались заради перемоги.

Для того, щоб допомагати людям, в чий дім буквально прийшла війна, які змушені були стати переселенцями у власній крані, в Тернополі створили благодійний фонд «ShelterTernopil». Сьогодні поспілкуємося з його засновницею – Мар’яною Юлик.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ФОНДУ

- Мар’яно, ваш фонд працює в Тернополі буквально з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну. Розкажіть, як виникла ідея його створення, з чого все починалось?

- У перший же день війни моя сім’я прийняла одноголосне рішення про те, що ми залишимося в Україні. Тоді ніхто не мав розуміння, якою буде в нас ситуація, але ми точно знали, що за можливості будемо допомагати, кому та як зможемо. У перші кілька днів захід України, в тому числі Тернопіль, приймав сотні і тисячі людей, які втікали з тих територій, де почалися активні бойові дії. Побачивши величезний потік людей на залізничному вокзалі, і не тільки, ми зрозуміли, що одним із напрямів нашої роботи буде надання тимчасового прихистку для ВПО. Ми почала аналізувати, думати, де знайти те місце, де людям буде максимально комфортно і вирішили відкрити для цих людей двері спорткомплексу «WorkoutHall» і облаштувати для них там тимчасове житло. Адже приміщення могло вмістити десятки людей, і що дуже важливо – там є гаряча вода. Буквально за день-два ми закупили все необхідне на перший час – матраци, постільну білизну, рушники та одноразовий посуд і разом з друзями «дали клич» в соцмережах, що «ShelterTernopil» може прихистити тих, кому це необхідно. Це було 27-го лютого.

- Чому «Shelter»? Що означає це слово?

- Shelter перекладається з англійської, як бомбосховище, притулок, прихисток. Ми не мали часу думати над створенням бренду чи ідеальних соцмереж, бо все відбувалося дуже швидко. Але це слово нам здалося дуже доречним. Ми тоді не думали, що станемо офіційним благодійним фондом і зможемо допомогти, без перебільшень, тисячам людей. Але завдяки власним силам, підтримці та допомозі рідних і друзів, можемо говорити про те, що «ShelterTernopil» не лише став тимчасовим прихистком для тих, хто змушений був покинути свої домівки, а й місцем, де переселенці можуть отримати гуманітарну допомогу.

- Власне, щодо ВПО. Скільки людей проживають у вашому притулку зараз, скільки їх було загалом та зі скількох місць розпочинали.

- Починали ми, якщо не помиляюсь із 20-ти місць. Але ми побачили, що людей в нашому місті стає все більше і постійно докуповували матраци. Наразі у «WorkoutHall» може розміститися 65 осіб і ще 17 – в наших офісних приміщеннях на вулиці Коперника. Там ми облаштували прихисток для тих людей, які приїхали в Тернопіль з домашніми улюбленцями.

- Справді для тих, хто має тварин знайти тимчасове житло не так просто. Чому вирішили допомагати і в такому форматі?

- Знаєте, буквально в перші дні, коли люди почали зупинятися в нашому прихистку, нам зателефонувала дівчина, яка шукала місце ночівлі для своїх батьків. Вони їхали з-під обстрілів ізабрали з собою собаку. Я пояснила дівчині, що батьків ми приймемо, але собака – це проблема, бо в нас вже було багато сімей з дітками і ми розуміємо, що там, де є діти – тварини не бажані. Можуть бути різні реакцій в стресі і малят, і тварин, а, може, алергії в когось – ми не могли собі цього дозволити. Дівчина сказала, що собаку десь залишать, головне, щоб батьків взяли. І в цей момент я зрозуміла, що просто не можу цього дозволити. І я, і моя сім’я загалом, ми дуже любимо тварин, в нас теж є домашні улюбленці і ми б також ні в якому разі не покидали їх за таких умов. Тоді я подумала, що людей, які їдуть зі своїми чотирилапими ми можемо приймати в іншому приміщенні – в офісах на Коперника. Наші орендарі пішли нам на зустріч, на той момент всі вже переходили на дистанційний формат роботи і ми дуже швидко облаштували прихисток у тих приміщеннях.

- Які та скільки тварин у вас там перебували?

- Дуже різні. Ми з дівчатами-волонтерами сміялись, що в нас не було хіба великої рогатої худоби, а всі інші – були. Від котів і собак різних порід та віку, до пташок, щурів, ховрашків і, навіть, білка. Одна із кішок в нашому шелтері навіть народила кошенят. Було дуже багато людей, які хотіли забрати собі ці маленькі пухнасті клубочки, але вони разом мамою-кішкою та поїхали за кордон з власниками.

БЛАГОДІЙНА БУДЕННІСТЬ

- Розкажіть, чи надовго у вас зупиняються люди, чи якісь обмеження в термінах перебування і куди, власне, вони йдуть чи їдуть від вас.

- Ви знаєте, по-різному. Спочатку більшість людей в нас зупинялися, так би мовити, транзитом – на ніч або кілька і їхали за кордон. Але було немало й таких, які жили в нас місяць і довше – поки шукали інше житло тут, в Тернополі, а дехто повертався додому. Наприклад, тривалий час в нас було багато людей з Києва та області. Практично всі зараз вже повернулися в свої домівки. Ми не ставили мешканцям ніяких обмежень щодо часу перебування, я відразу казала, що вони можуть в нас бути стільки, скільки матимуть в цьому потребу. Адже ми створили для них настільки комфортні умови, на скільки це можливо – теплі приміщення, чиста постіль, гарячий душ, повноцінне дворазове харчування та не обмежені перекуси. Нам це вдалося завдяки допомозі небайдужих людей – кілька рестораторів для нас стабільно готують сніданки та вечері, а дуже багато тернополян приносили смаколики для наших мешканців. Особливо це було відчутно у перші тижні війни – ми тільки публікували на своїх сторінках ті чи інші потреби, як люди практично відразу відгукувалися і приносили все, що могли. Українці – неймовірні!

- Окрім того, що ви надаєте тимчасовий прихисток, ВПО у вас можуть отримати й гуманітарну допомогу. Розкажіть детальніше про це.

- Так, ми працюємо і як благодійна організація. Коли я зрозуміла, що війна не закінчиться завтра і побачила, скільки людей потребують допомоги і йдеться не лише про житло, то відразу подумала про те, як ще можна допомагати. Завдяки підтримці рідних, наших волонтерів, друзів та друзів друзів ми почали отримувати гуманітарну допомогу – засоби гігієни для дітей та дорослих, дитяче харчування, одяг, якісь предмети домашнього вжитку та їжу. Все, що надходило і надходить в наш БФ – все це виключно наші власні старання, ми не отримуємо ніякої допомоги чи підтримки від держави. Єдиний випадок був, коли ми ще не були офіційно зареєстрованими, а наші друзі передали нам цілу вантажівку гуманітарної допомоги з Франції, то ми звернулися в обласну раду та адміністрацію, щоб відповідними документами врегулювати питання щодо того, що це справді гуманітарна допомога. Це був початок березня, якщо не помиляюся. А 24-го березня ми вже мали всі необхідні для такої діяльності документи.

СКАНДАЛ

- Власне щодо документів. Наприкінці квітня поліція на одному із брифінгів озвучила те, що ваш фонд проходить перевірку і що правоохоронцям не надали якихось документів. Кілька днів у соцмережах це була чи не топ-тема. Люди вас підозрювали, а дехто і звинувачував, у продажі корму для тварин.

- Так, і ще в тому, що вантажівка на склад приїхала вночі, хоча це був білий день і були задіяні чимало волонтерів для її розвантаження. Знаєте, як я кажу про цю ситуацію – курям на сміх. Справа в тому, що ми тоді отримали вантажівку гуманітарної допомоги зі Швеції. Знову ж таки – одна із наших волонтерок має близьких родичів у Швеції, які дуже переймаються війною в Україні. Її рідні там створили благодійну організацію «UkrainaHjälpen» та збирають допомогу для українців. Вони нам подзвонили і сказали, що, окрім іншого, мають можливість передати цілу вантажівку корму для котів і собак. Ми, звичайно, почали шукати притулки та організації, які опікуються тваринами. З кількома із них ми налагодили контакт і погоджували питання логістики, адже такий вантаж дуже потрібний в тих регіонах, які постраждали від бойових дій. Шведи відразу наголошували, що, в першу чергу, хочуть допомогти тваринам, які не мають власників. Ми домовилися, що вони передадуть не весь корм, який можуть, а частину корму і частину іншої допомоги – одягу, продуктів тривалого зберігання, засобів гігієни та іншого. Вантажівка до нас приїхала 26 квітня. В цей же день, як і в наступні, в нас на складі були поліцейські, які бачили весь процес розвантаження та інвентаризації. Всі документи, які вони запитували були їм надані. Більше того, весь процес розвантаження ми знімали – це в нас традиційна практика. Анонс того, що ми отримали ми виставили на наші сторінки у соцмережах. Тому для нас стало справжнісіньким «сюрпризом» те, що 28 квітня на сайті поліції з’явилась інформація про те, що триває перевірка нашого фонду, бо якісь документи не були надані, а хтось там має підозру про продаж. Сказати, що в нас не було слів – не сказати нічого. Не дивно, що така «новина» розійшлася практично по всіх сайтах, а в соцмережах на нас полилося дуже багато бруду. Поліція потім оновила інформацію і запевнила, що претензій до роботи нашого БФ не має. Олександр Богомол особисто приходив у наш прихисток, щоб перепросити у волонтерів. Але офіційного спростування інформації ми, на жаль, так і не дочекалися. Ми не засуджуємо тих людей, які, фактично, стали жертвами чиєїсь помилки чи свідомої маніпуляції, адже зараз такий час, що подібний негатив мусить викликати таку реакцію. Але зізнаюсь – було дуже не приємно. Особливо я переживала за наших волонтерів. Вони – моя сила і підтримка. Працюютьі вдень, і вночі, не покладаючи рук, а потім стикаються з таким от. Все ж, запевняю – ми продовжуємо працювати ще з більшою наснагою, ніж до тієї ситуації. І вже наступного тижня отримаємо чергову партію допомоги зі Швеції. Окрім цього нам також помагають люди і з інших країн – США, Франція, Італія, Іспанія.

ВОЛОНТЕРСТВО І ДРУЖБА

- Щодо допомоги іншим регіонам в Україні. Кому, власне, допомагаєте?

- За майже 3 місяці нашої роботи, ми вже маємо багато знайомих в інших регіонах. Ми вже відправляли допомогу в Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Миколаїв, Запоріжжя, на Київщину, Сумщину і Полтавщину. Все, що там потрібно, і якщо в нас це є – ми передаємо туди. Йдеться про одяг, продукти, засоби гігієни, постільну білизну, ковдри, пледи, корм – дуже різні речі. До нас багато людей звертається у соцмережах, багато з ким ми познайомились, власне, в Тернополі. Наприклад, в нас були люди, які в нас проживали або приходили по допомогу, а потім саме вони відвозили гуманітарний вантаж в інші регіони. Багато з ким ми здружилися і тепер постійно на зв’язку і готові виручати одні одних за різних обставин. Така дружня атмосфера складається, попри те, що в нашій країні такий важки період.

- Щодо атмосфери. Чи не важко емоційно щодня працювати з такою кількістю людей та запитів?

- Чесно кажучи, ми спочатку працювали якось на автоматі – ти бачиш людей, які потребують допомоги, ти їм допомагаєш і робиш все максимально швидко та якісно. Емоції – на потім. Не дозволяєш собі дуже близько сприймати кожну історію, адже це морально дуже важко. А тобі треба бути функціональним і робити те, що можеш. Але, знаєте, не можливо повністю дистанціюватися. В нас дуже хороші волонтери і всі мешканці нашого прихистку. Попри те, що це щодня десятки, а якщо враховувати тих, хто лише приходить по допомогу, то сотні, людей щодня, нам вдалося створити справді хорошу атмосферу в нашому БФ. Ті люди, які в нас живуть по кілька тижнів – стають нам, як рідні. Попри те, що кожен різний, кожен особистість, кожен в стресовому стані, нам вдається підтримувати таки «домашню» атмосферу. В нас багато діток, ми їм організували своєрідну дитячу кімнату – з купою іграшок та канцелярського приладдя. Ми навіть відзначаємо дні народження наших мешканців, особливо діток. Кульки і тортик – неодмінний атрибут таких свят.

ДЕ ЗНАЙТИ

- Як можна потрапити у ваш шелтер, що для цього потрібно? І що зараз видаєте ВПО, як гуманітарну допомогу?

- В нас є сторінки в соцмережах «ShelterTernopil». Там постійно оновлюється актуальна інформація. Якщо вам потрібна гуманітарна допомога, то видача відбувається в приміщенні спорткомплексу «WorkoutHall», на вулиці Шептицького, 4 б з 11:00 до 17:00. Для того, аби отримати ті чи інші речі, приходьте туди з довідкою ВПО. Якщо ж вам потрібен прихисток чи маєте будь-які інші питання або пропозиції, то телефонуйте за номером: 093 704 7178. Ми працюємо практично цілодобово для того, аби допомагати іншим. І будемо продовжувати свою діяльність доти, доки в цьому буде потреба, а в нас буде така можливість.