"Найстрашніше на війні – це втрачати друзів": війна очима тернопільської волонтерки (ФОТО)

Христина Феціца тернопільська волонтерка, яка допомагає військовим з 2014 року.  Після повномасштабного вторгнення, роботи для волонтерів, каже жінка стало більше. Христина розповідає, найстрашніше на війні – це втрачати друзів та території, які належать Україні. 

Христина Феціца розповіла про війну очима волонтера. Про це йдеться в матеріалі "Суспільного"

Жінка каже, зараз їздить на передову майже щотижня. За її словами, Гатять просто по всій території України. Вони постійно обстрілюють з різного озброєння. Знищують дуже багато всього в нас. Тому набагато збільшилося прохань.

Бійцям автомобілі, квадрокоптери та прилади нічного бачення. Христина розповідає, часто заручається допомогою чоловіка. Він займається ремонтами автомобілів, які вона везе на фронт. Жінка каже, чоловік щоразу хвилюється, коли вона їде. 

"Я йому намагаюся по закритих засобах зв’язку сказати, куди я буду, в який бік їхати, де я буду приблизно, до кого я їду. Він все хоче знати. І це абсолютно нормально, не дай Боже, зі мною би щось сталося, він хоча би приблизно буде знати, де я була. Всі кажуть, йому треба пам’ятник поставити, що він тебе просто відпускає. Я думаю, що він би не хотів, щоб я їздила. Але він розуміє, що ми повинні робити все для того, щоб наблизити перемогу", – каже Феціца.

Волонтерка пригадує випадок, коли потрапила до лікарні під час поїздки на фронт. Їй стало погано на заправці, почали затерпати руки, ноги, шия, голова. Ручки скрутилися в кулачки. Всі показники попадали, ледь не цукрова кома була. Прокапали мене. Вдень я полежала, ввечері для реабілітації постріляла зі снайперських гвинтівок, рано на другий день знову ж таки поїхала.

Повномасштабна війна для Христини розпочалася на фронті під Пісками. Тоді їй зателефонував товариш.

"Дуже боляче, коли клаптик за клаптиком ми втрачаємо цю землю, вкриту кров’ю. Ми втрачаємо не через те, що ми несильні, наша армія настільки сильна, я пишаюся нашими захисниками. Просто в нас немає настільки багато озброєння, скільки є в Росії", – каже Христина.