Підприємець у Тернополі відкрив кав'ярню в пам'ять про загиблого на війні брата

Руслан Пелехатий – засновник кав'ярні Remember, яка знаходиться у центрі Тернополя. Її гасло – «кав'ярня, що об'єднує людей і спогади». У його випадку – спогади про брата Валерія, який загинув, захищаючи нашу державу, у віці 35-ти років.

Брати родом із Хмельниччини, проте тривалий час жили нарізно: Валерій поблизу батьків, а сам власник кафе — в Одесі, разом із дружиною та маленькою дитиною. Проте початок повномасштабного вторгнення вніс свої корективи: вже з перших днів Руслан із братом намагалися записатися до війська, але через величезну чергу їх не взяли одразу, пишуть Тернополяни.

«У перші дні ми разом з ним ходили у військкомат, але нас тоді не забрали», – каже він.

Тоді власник кав’ярні повернувся до Одеси, а Валерій знову пішов до військкомату і цього разу був мобілізований. Він зробив цей вибір свідомо, знаючи, що хтось має стати на захист країни.

«Він сам вирішив воювати. І він допоміг мені, щоб я не пішов», – розповів Руслан Пелехатий.

Валерій пройшов важкий рік служби. Його не стало майже через рік після того, як він пішов на фронт. Загибель стала для сім’ї важкою втратою, але разом із болем з’явилося бажання зберегти його пам’ять у чомусь значущому.

Ідея створення кафе прийшла вже давно: Руслан довгий час мріяв про власну справу, багато читав та цікавився кавовим бізнесом, та після трагічної звістки вона переросла в ідею створити місце-спогад.

«Якщо кав’ярню гарно розвинути, вона може стати прибутковим бізнесом. Але сенс нашого закладу – не лише в грошах. Люди приходять сюди не тільки за кавою, а й за можливістю зберегти свої спогади», – розповів тернополянам Руслан.

Насправді, як згадує власник, реалізація задуму виявилася непростою.

«Всі ці відео про відкриття кав’ярні за місяць – брехня. Це набагато складніше. Були фінансові труднощі, довелося вчитися всьому з нуля, брати спеціальні курси, самостійно розбиратися у кавовій справі та підприємництві. Я – перший приватний підприємець у родині. Батьки підтримували, навіть фінансово допомогли, але порадити ніхто не міг – усе довелося робити самотужки», – поділився власник кав’ярні.

Ідея створення закладу дуже сподобалась місцевим: вже з'явились охочі просувати цю франшизу з місцевими Героями: «Ми хочемо, щоб кожен мав змогу віддати шану тим, хто залишив слід у їхньому житті. Тому думаємо про розширення мережі, де люди зможуть вшановувати своїх героїв через атмосферу закладу».

Кожен відвідувач приносить сюди свою історію: на стіні закладу можна помітити багато записок від відвідувачів про пам’ятні моменти. «Коли людина приходить сюди, вона знаходить для себе щось особливе – пам’ятку про важливі моменти чи людей. Адже кожен з нас носить у серці спогади, і ми можемо ними ділитися», – пояснює власник.

Під кінець розмови Руслан підсумував своє ставлення до кафе та його особливе значення так: «Хочеться, щоб люди пам’ятали, що вони живі. Що навколо – теж люди. Потрібно жити як людина для людини, а не інстинктами. Думати про майбутнє, про те, що залишиться після нас. Кожен наш вчинок має значення. Важливо не лише, що ми думаємо, а й що робимо».