Тисячолітня писанка: на Тернопільщині представили ексклюзивний артефакт

Напередодні Великодня Кременецький краєзнавчий музей обмінявся з Дубнівським історико-культурним заповідником ексклюзивними експонатами. У сусідню область поїхала копія авторської колекції писанок поетеси, княгині української духовності Оксани Лятуринської. Натомість на Тернопільщину привезли оригінал тисячолітнього артефакту. 

Колекцію з Кременця передусім представили студентам Дубенського коледжу культури і мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Після цього писанки Оксани Лятуринської перенесли в замок м. Дубно для експозиційної виставки, яка триватиме до завершення Великодніх свят.

Як розповів директор Кременецького музею Андрій Левчук, у Дубно відвезли копії, які спеціально створила майстриня Катерина Поднєжна. Оригінальна ж колекція залишилася у музеї Кременця. Адже орнаменти нанесені на шкаралупі порожніх яєць, тому транспортувати їх фахівці не радять.

А ось у Кременці поціновувачі мистецтва мають нагоду до завершення Великодніх свят побачити справжній тисячолітній артефакт. Писанку ХІ–ХІІ століття репрезентував директор ДІАЗУ м. Дубно Леонід Кічатий в одній зі шкіл міста.

Детально про унікальний експонат розповів кандидат історичних наук, археолог Юрій Пшеничний: «Таких писанок на території Західної України знайдено не більше 10, а на всій території колишньої Київської Русі – 100. Ця, яку ми привезли до Кременця, знайшли під час археологічних досліджень на території замку князів Острозьких у Дубно 2023 року. Такі писанки робили у майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних поливʼяних плиток для підлоги. Це був дорогий і престижний елемент оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі».

Ще один цікавий елемент цього артефакту – усередині писанки є спеціальне калатальце. Раніше дослідники припускали, що воно зроблено для розваги, щоби заспокоювати немовлят. Та детальніше вивчивши тему, дійшли висновку, що звук мав магічне призначення і повинен був відганяти злих духів із помешкання. Такі тези небезпідставні, бо ж яйце в українській міфології завжди мало символічний сенс.

У системі дохристиянського світогляду давніх словʼян яйце втілювало образ джерела народження та оновлення світу. З розквітом давньоруського ремесла багато прикрашені яйця набули значення оберегу від злих духів, оригінального сувеніру, що притягує добробут і достаток у дім, пишуть Сільські вісті.