"Терміново зливати долар і скуповувати євро?": експерт сказав, що треба робити простим українцям в обмінниках

Останніми тижнями долар активно знижується щодо кошика основних валют, євро — зростає. І що довше зберігається така ситуація, то активніше обговорюється у ЗМІ тема можливого закінчення ери гегемонії долара.

Як повідомляє "Інформатор", зміни валютного світопорядку, що почалися, торкнуться і мільйонів українців, які звикли вимірювати рівень свого добробуту в "зелених". Про перспективи долара та євро в Україні розповідає фінансовий аналітик Олексій Козирев.

Головним ньюсмейкером для більшості ринків залишається Дональд Трамп. Запровадження загороджувальних мит для основних торгових партнерів Штатів (і особливо жорсткий їх варіант для Китаю), публічні одкровення щодо відставки голови ФРС Джерома Пауелла відправили американські ринки в круте піке і послабили долар.

"Інвестори сприйняли сказане, як тиск на Федрезерв. Звільнення голови регулятора могло відкрити шлях до запуску "друкарського верстата" на догоду політичних інтересів Дональда Трампа. Тому інвестори продовжили йти в захисні активи — золото та інші, "прогнозованіші" валюти: євро, швейцарський франк та японську єну. Щойно Трамп заявив, що Штати будуть "ввічливими з Китаєм" і "145-відсоткове мито є занадто високим і воно суттєво знизиться", ф'ючерси на акції "зазеленіли", долар зміцнився. А заява голови Білого дому про те, що він не має наміру звільняти Пауелла до кінця терміну його повноважень, зміцнили цей тренд", - каже Олексій Козирев.

Чому політика Трампа дає зворотній ефект

Аналітик зазначає, що це не вирішує глобальної проблеми. А вона полягає в тому, що дедалі більше країн і дедалі глибше втягуються у торговельну війну США та Китаю. При цьому Трамп, у притаманній йому агресивній манері, практично ставить усіх перед вибором: США чи Китай. Але замість зміцнення позицій Америки її президент отримує зворотну реакцію: фінансовий та торговельний світ швидко перегруповується. ЄС із його прогнозованішою політикою, а також Швейцарія, починають перетягувати на себе капітали інвесторів. Канада, Індія, Австралія та частина країн ОПЕК дедалі активніше зближуються з Євросоюзом, а Китай зі своєю валютою ще активніше заходить на ринки Африки, Азії та Латинської Америки, до Росії.

Євросоюз же взяв курс на відновлення свого економічного потенціалу, зокрема, й військового, на який може бути виділено до 800 млрд євро. Невипадково пішли заяви керівників Франції, Німеччини, Європарламенту про те, що євро незабаром може замінити долар США, як міжнародний засіб розрахунків.

Руйнування світових економічних зв'язків через агресивні торгові війни США штовхають Європу, Азію, Африку, Близький Схід і Південну Америку до щільнішої співпраці з Китаєм. Це стратегічно небезпечно для Штатів, які ризикують розгубити всіх своїх союзників та скоротити сферу світових розрахунків у доларі.

Зниження інтересу світових інвесторів та центральних банків розвинених країн до долара, як засобу для розрахунків на фондовому та сировинному ринках, на тлі понад $36 трлн американського зовнішнього боргу, — дуже небезпечний мікс для США. Адже Америка десятиліттями жила за рахунок такого товарного кредиту та припливу капіталів інвесторів саме в американські активи та цінні папери.

“Тому падіння довіри до американської політики призводить до зниження довіри й до долара. Те, що відбувається зараз, — це не євро та інші валюти зміцнюються щодо долара, а американська валюта слабшає щодо валют інших розвинутих країн”, - пише Олексій Козирев.

Що буде, якщо долар продовжить падіння

Олексій Козирев розглядає два варіанти розвитку подій:

Євро, як нова світова валюта. Серйозним «мінусом» для економіки ЄС та євровалюти, як можливої нової світової валюти, можна вважати збереження залежності від цін на енергоносії, нерівномірність економічного розвитку членів ЄС із очевидними аутсайдерами та лідерами, які тягнуть основний економічний «віз», а також війну росії проти України, яка вирує біля його кордонів.

Серед «плюсів» євро можна назвати відносну передбачуваність дій ЄЦБ, плани щодо активізації ВПК Європи в межах 800 млрд євро (у тому числі й спільно з Україною), ємний ринок товарів та послуг та вже понад 30-річний досвід інтеграції членів Євросоюзу, що є важливим для управління на макроекономічному рівні. Щоб зробити євро повноважною світовою альтернативою долару, Євросоюз має ще довести іншим країнам (особливо ОПЕК, основним золотодобувним гравцям та головним операторам ринків сировини), що ЄЦБ здатний давати раду тим викликам, які зараз вирішує Федрезерв. А також пройти перевірку на міцність реакцій на це фондового та валютного ринків. Поки що, в принципі, все це «зав'язано» на ФРС США та американському фондовому ринку, який у рази більший за європейський.

Такий обсяг економічних викликів вимагатиме від ЄС значної перебудови роботи на макрорівні. І, найімовірніше, якщо долар здасть свої позиції світової валюти, ми зіткнемося з ситуацією, коли на першому етапі виникне декілька економічних центрів, «зав'язаних» на тій чи іншій валюті. Причому деякі країни зможуть одночасно перебувати у різних валютних спілках. Найімовірніше, це будуть:

ЄС та єврозона, а також країни, які готові використовувати євро у своїх внутрішніх розрахунках паралельно зі своїми власними національними валютами; Китай, азіатські та, можливо, африканські країни, де «ходитиме» китайський юань; США та країни з «ходінням» долара; можливо, країни БРІКС та ті, що приєдналися до них.

Для глобальних взаєморозрахунків між цими регіональними центрами та їх валютами використовуватиметься або золото, або прив'язана до нього умовна грошова одиниця, такий собі «золотий долар». З боку шанувальників криптовалют обов'язково будуть спроби «зав'язати» подібну універсальну обмінну одиницю на одну з криптовалют. Але фінансовий консервативний світ (насамперед консервативні інвестори та найбільші фонди, а також низка центробанків найбільших країн) «поховають» ці пропозиції. Надалі, шляхом кристалізації механізмів фінансових розрахунків та їхньої конкуренції між собою, все ж таки ми прийдемо, найімовірніше, до нової єдиної валюти. І євро має шанс стати таким, якщо він подолає конкуренцію — насамперед із китайським юанем.

Долар зберігає світове панування. США проходять всі «випробування» агресивною та імпульсивною торговельною геополітикою Трампа, знаходять компроміс із основними світовими гравцями, насамперед із Китаєм, припиняють «гнітити всіх і вся» і залишаються визнаним світовим економічним лідером зі стабільною економічною та валютною політикою. При цьому залишаються головним світовим арбітром у спірних питаннях між країнами та забезпечують збереження стабільного та міцного світового правопорядку із безпекою для всіх країн. У цій ситуації події навколо війни РФ проти України та справедливе її завершення — один із важливих іспитів на світове лідерство для нової американської адміністрації. У цьому випадку, долар залишається глобальною світовою валютою, але з більш «людською» політикою свого емітента.

“У будь-якому разі, війна в Україні та тарифні війни змінили світ. І до колишнього формату світового економічного, валютного та геополітичного порядку людство вже не повернеться. Озвучені деякими аналітиками прогнозні рівні в 1,20 долара за євро вже найближчим часом я вважаю дещо завищеними. Занадто сильне зміцнення євро щодо долара призводить до зниження конкурентоспроможності європейських товарів на американському ринку за рахунок як мит Трампа, так і за рахунок, власне, зростання вартості цих товарів у доларовому еквіваленті. Тому Євросоюз та ЄЦБ докладатимуть усіх зусиль для того, щоб євровалюта не продовжувала активно зміцнюватися щодо інших валют — насамперед долара. У тому числі, за потреби, і за рахунок різних механізмів запуску «друкарського верстата» зі спрямуванням цих євроресурсів до реального сектора економіки для стимуляції зростання ВВП Євросоюзу. Щоправда, і Трамп, особливо, якщо прибере з посади голови ФРС США Джерома Пауелла і поставить лояльну до нього людину, матиме можливість дістатися «друкарського верстата», щоб закривати свої геополітичні «хотілки». А це лише прискорить зниження довіри до долара”, - пише Олексій Козирев.

Євро в Україні

Україна, через війну і досить слабку економіку, є заручником можливого переділу світового валютного ринку. З одного боку, саме тому частина світових потрясінь фондового ринку, що нині провокує Трамп, проходить для нас майже без наслідків.

З іншого боку, Україна поки що не має можливості гідно конкурувати зі світовими гравцями за капітали інвесторів. І після закінчення війни, що американо-український фонд із освоєння корисних копалин, що країни-інвестори відновлення України — лобіюватимуть швидке входження нашої країни до світового фондового ринку. Хочуть цього наші чиновники, чи ні, але цей процес пришвидшуватиметься. Останні події в геополітиці та на світових валютних ринках показали, що поки що Нацбанк лише гасить «пожежі» на нашому валютному міжбанку і намагається через політику «гнучкого курсоутворення» згладжувати коливання курсу долара на міжбанку, але не особливо впливає на поведінку курсу гривні щодо євро. Згладжування коливань за доларом НБУ проводить через практично щоденні інтервенції з продажу долара, якого бракує, на торгах. Але, найімовірніше, регулятору доведеться вже найближчі пів року-рік до цієї практики додати й інтервенції в євро.

“Але тут варто врахувати таке. Наш валютний ринок закритий через чинні обмеження. А падіння офіційного курсу долара призведе до значних негативних переоцінок золотовалютних резервів та збитків за цією статтею Нацбанку. Це означає просідання його прибутку, а отже, відрахувань цього прибутку до бюджету. Тому наш регулятор не буде готовий допускати зміцнення гривні щодо долара на нашому ринку навіть за умов його ослаблення на зовнішніх ринках. Тобто в Україні зараз долар «не падає» щодо гривні. І виходить, що якщо наш Нацбанк йде шляхом підтримки долара, незалежно від ситуації у світі, то при паралельному зміцненні євро на зовнішніх майданчиках він вважає за краще допускати зростання офіційного курсу євро щодо гривні. Вигідний такий маневр й уряду, оскільки основна частина мит щодо енергоносіїв та інших найзатребуваніших в Україні імпортних товарів «прив'язана» до офіційного курсу євро. Тобто зростання курсу євро в Україні — це «плюс» у гривневих зборах мит та зборів до бюджету”, - пише Олексій Козирев.

Чи варто українцям скидати долар та затарюватися євро

У ситуації фінансової залежності нашої країни від надходжень міжнародної допомоги до бюджету, та з огляду на поточну структуру наших золотовалютних резервів, особливого просідання курсу долара в Україні Нацбанк допустити не може. Тим паче, що бюджет розрахований, виходячи з курсу долара в 45 гривень (і хоча цей курс, схоже, завищений у теперішніх реаліях), говорити про сильне довгострокове зміцнення гривні щодо долара не доводиться. Найімовірніше, Нацбанк просто намагатиметься максимально згладжувати курсові коливання за доларом на міжбанку через свою політику «курсової гнучкості». І хоча довіра до долара у світі знижується, через місцеву специфіку в Україні валюта янкі залишиться ще довго символом багатства та відносної стабільності.

“Тому позбуватися його поки що вочевидь не варто. Тим паче, коли котирування євро перебувають на максимумах, а просідання котирувань долара в Україні не спостерігається. Тобто ви наперед купуватимете євровалюту дорого і з ризиком її подальшого просідання. З геополітичних міркувань Дональд Трамп буде змушений коригувати свої дії, що, зі свого боку, знизить невизначеність і на світовому валютному ринку. І тоді психологічно позиції долара почнуть відновлюватись. Історія із призупиненням на 90 днів запровадження підвищених американських мит на європейські товари після загроз жорстких дій Європи у відповідь підтверджує той факт, що американський лідер може бути гнучким. Тому списувати долар із рахунків українцям точно не варто. Але з огляду на те, що світ дедалі більше поляризується, єдиним варіантом для українців зберегти свої заощадження та мінімізувати валютні ризики залишається диверсифікація своїх заощаджень”, - пише Олексій Козирев.

Аналітик рекомендує наступну пропорцію на травень 2025 року:

40% — гривневі інструменти;

35% — заощадження та вкладення в доларі;

25% — заощадження та вкладення в євро.

За бажання ще більше диверсифікувати свої валютні ризики з горизонтом планування до кінця літа цього року:

40% — гривневі інструменти;

25% — заощадження та вкладення в доларі;

25% — заощадження та вкладення в євро.

10% — заощадження у швейцарських франках та британських фунтах (по 5% у кожній із валют).